У місті Бремергафен відбулася перша установча зустріч проєкту POLARIN. Він реалізується в межах програми ЄС Горизонт Європа і налічує 50 організацій з різних країн, що займаються дослідженнями в Антарктиці та Арктиці. Україну представляє Національний антарктичний науковий центр.
На цій зустрічі, зокрема, йшлося про механізм того, як учені в межах проєкту отримуватимуть доступ до полярних інфраструктур інших країн.
Українським вченим вдалося зустріти рідкісних китів та записати їхні звуки. Йдеться про південних плавунів – це один з найменш досліджених видів китів у світі.
Завдяки таким дослідженням ми зможемо покращити знання про морських ссавців, зокрема, їхні способи комунікації.
Після року роботи в Антарктиці 28-ма Українська антарктична експедиція повернулася додому. Команда експедиції виконувала геофізичні, метеорологічні та біологічні дослідження, а також підтримувала життєдіяльність станції.
Очолював 28-му УАЕ полярник-рекордсмен Богдан Гаврилюк: це була його десята зимівля. Між нинішньою та попередньою експедиціями він захищав Україну зі зброєю в руках і зараз знову повернеться на службу в ЗСУ.
Під час рейсу криголама “Ноосфера” з Чилі до антарктичної станції “Академік Вернадський” українські вчені продовжили геологічні дослідження Південного океану. Науковцям вдалось узяти 7 колонок донних відкладів у 7 точках проток Пенола та Френч, де виявлені тектонічний розлом та льодовикові долини. Донні відклади – це своєрідний запис історії Землі.
Read More
Цього сезону українські полярники нарахували рекордну кількість субантарктичних пінгвінів на острові Галіндез, де розташована українська антарктична станція «Академік Вернадський». Про що це свідчить?
Потепління та зменшення площі морського льоду в Антарктиці призводить до міграції тварин, які захоплюють нові, раніше не заселені певними видами території.
На станції “Академік Вернадський” відбулася перезмінка річних експедицій. 28-ма Українська антарктична експедиція вирушила додому після року роботи на крижаному континенті, а на її місце заступила команда 29-ї УАЕ.
Цілий рік полярники проводили в Антарктиці дослідження та підтримували діяльність станції. Зокрема, здійснювали спостереження за магнітним полем Землі, іоносферою, глобальною грозовою активністю, озоновим шаром та живим світом Антарктики.
На українському науково-дослідницькому кораблі «Ноосфера» в Антарктиці розпочалося міжнародне біологічне дослідження. У межах співпраці польських та українських вчених було відібрано зразки морської фауни з дна Південного океану. Для проведення робіт використовували спеціальний придонний трал. Дослідження відбувалося в районі станції “Академік Вернадський” на трьох різних глибинах. На кожній з них були знайдені різні морські організми.
Read More
Маловідомі факти про український науково-дослідницький корабель «Ноосфера» і чудові фото Сергія Глотова з Антарктики.
Саме цей криголам доправив до станції першу частину першої Української антарктичної експедиції наприкінці листопада 1995 року.
«Ноосфера» стала першим українським судном, обладнаним системою динамічного позиціонування.
Перерозподіл іоносферної плазми під час геомагнітної бурі призводить до утворення високочастотних каналів розповсюдження радіохвиль. Такий висновок роблять українські учені в статті “Наддалеке поширення ВЧ радіохвиль під час геомагнітної бурі у квітні 2023 року за результатами вимірювань в Антарктиці, Європі та на борту НДС «Ноосфера»”, опублікованій в Українському антарктичному журналі.
Read More
Динаміка льодовика Труз за даними супутникового дистанційного зондування; океанографічні, морські геологічні та седиментологічні дослідження в прибережній зоні Західної Антарктиди; наддалеке поширення ВЧ радіохвиль під час геомагнітної бурі; тридцять років досліджень України в Антарктиці – це лише частина тем, які охоплюють статті, опубліковані в черговому випуску Українського антарктичного журналу.
Read More