Зонд американського космічного агентства “Вояджер-2” зафіксував підвищення концентрації космічних променів, що означає, що він наблизився до кордонів міжзоряного простору. Про це йдеться на сайті Лабораторії реактивного руху Каліфорнійського технологічного інституту NASA.
“Зонд NASA Voyager-2, що знаходиться нині на шляху до міжзоряного простору, виявив збільшення космічних променів походженням з-поза меж нашої сонячної системи”, – йдеться в статті.
Запущений у 1977 році, зонд знаходиться зараз на відстані 17,7 мільярда кілометрів від Землі, що у 118 разів перевищує відстань між Землею і Сонцем. З 2007 року зонд проходить через найвищий шар геліосфери – гігантської зони у космічному просторі навколо Сонця і планет, оточеної міжзоряним простором, що перебуває під впливом сонячного вітру. Дослідники стежать за тим, як апарат досягне зовнішнього кордону геліосфери, відомого як геліопауза. Voyager 2 стане тоді другим об’єктом, створеним людиною, після Voyager 1, який зміг увійти в міжзоряний простір.
У NASA також повідомили, що починаючи з кінця серпня цього року, прилади зонда зареєстрували 5-відсоткове збільшення рівня космічних променів у порівнянні з початком місяця. Одночасно прилад вимірювання рівня низькозаряжених частинок виявив аналогічне збільшення космічних променів з високою енергією. У травні 2012 року аналогічне збільшення рівня космічних променів, які народжуються за межами нашої Сонячної системи, виявив Voyager 1. Через три місяці після цього він вийшов у міжзоряний простір.
Проте науквці зауважують, що зонди перебували в різних областях геліопаузи, а також на те, що активність Сонця коливається в залежності від 11-річного циклу. Це означає, що Voyager 2 може вийти в міжзоряний простір раніше або пізніше, ніж його попередник.
“Вояджер-2” є першим і єдиним апаратом, що досягнув Урану (у січні 1986 року) і Нептуна (в серпні 1989 року). У загальній складності з обох космічних апаратів було передано на Землю 625 Гігабайт даних. За останніми даними, “Вояджер-1” пішов на 20,8 млрд км від Землі і на 20,9 млрд км від Сонця. За розрахунками вчених, запаси палива (енергію він отримує від радіоізотопних генераторів, які працюють на плутонії-238), дозволять апаратам серії “Вояджер” залишатися працездатними ще протягом десяти років. Потім зв’язок із Землею буде втрачений.
