Вивчаючи пліоценові відкладення, що відклалися, коли Земля була теплішою, ніж сьогодні, дослідники виявили, що Західноантарктичний льодовиковий щит відступав далеко вглиб материка щонайменше п’ять разів. Ці висновки дають вирішальне розуміння того, як льодовиковий щит може реагувати на постійне потепління клімату та потенційні масштаби підвищення рівня моря в майбутньому.
Read MoreКатегорія: Наука
В Антарктиді створено сховище для зразків льодовиків, яким загрожує танення
Біля італійсько-французької дослідної станції Конкордія в Антарктиді у кризі вирубали 35-метрову печеру для збереження зразків гірських льодовиків, яким загрожує танення. Цей природний сховок допоможе науковцям досліджувати кліматичну історію Землі навіть у випадку, якщо розтануть ті льодовики, з яких узяли зразки.
Read MoreУчені в Антарктиді вчергове перемістили Південний полюс
Щорічно на початку року екіпаж станції Амундсен-Скотт, яка розташована на Південному полюсі планети, збирається, щоб перемістити позначку географічного Південного полюса.
Тим часом, на іншому кінці планети, на Північному полюсі, такої проблеми немає.
Опубліковано другий випуск Українського антарктичного журналу за 2025 рік
Вийшов черговий номер Українського антарктичного журналу. У цьому числі представлені наукові статті, зокрема, про дослідження мінливості погоди в Західній Антарктиці, накопичення кадмію у різних живих антарктичних істотах, визначення оптимального розміру та місця розміщення сонячних та вітрових станцій в Антарктиці.
Read MoreУ княжому Володимирі волинські археологи досліджують “Скарб купця”
Минулого року у Володимирі був знайдений “Скарб купця”. Він містить велику колекцію давньоруських скляних браслетів та інші прикраси і предмети. Про це повідомив керівник Волинської археологічної експедиції ДП “НДЦ “Охоронна археологічна служба України” Віктор Баюк.
Знахідка цілих скляних браслетів у такій кількості є безпрецедентною для історії археологічних досліджень теренів Києво-Руської держави. Комплекс із Володимира складається з 573 цілих браслетів, що різняться формою, кольором та розміром.
Геолог провів у печері два місяці і започаткував нову галузь науки
Протягом 63 днів Мішель Сіфр жив на глибині 130 метрів під землею, у печері, позбавленій природного світла і будь-яких пристроїв для вимірювання часу. Найбільш очевидними були наслідки для циркадного ритму дослідника – він втратив зв’язок із 24-годинним циклом Землі, перейшовши до більш тривалого циклу сну і неспання. У результаті експеримент Сіфра поклав початок усій царині хронобіології людини.
Read MoreУкраїнська Антарктида на Українському радіо
30 і 31 грудня у програмі Реконструкція на Суспільному Мовленні була розповідь про українську Антарктиду.
Гостями передачі були Євген Дикий – директор Національного антарктичного наукового центру і Олеся Турчин – журналістка каналу “Київ24”. Їхня знімальна група 2025 року зняла чудовий фільм “Українська Антарктида”.
У передачі мова йшла також про українських полярників, які від початку повномасштабної війни, захищають нас із вами у різних підрозділах ЗСУ.
Уряд продовжив Державну програму досліджень в Антарктиці на два роки
30 грудня Кабінет міністрів ухвалив постанову про продовження Державної цільової науково-технічної програми досліджень в Антарктиці до 2027 року (включно). Це рішення забезпечить подальшу стабільну роботу українських вчених в Антарктиці. Воно дасть можливість упродовж наступних двох років фінансувати українські антарктичні експедиції, роботу станції «Академік Вернадський» та криголама «Ноосфера».
Read MoreПори року на Землі значно розсинхронізовані
Нове дослідження учених виявило, що весна, літо, осінь і зима набагато сильніше розсинхронізовані по всьому світу, ніж вважалося раніше.
Розуміння складної сезонної динаміки, виявленої дослідженням, має життєво важливе значення не тільки для екології, а й для сільського господарства та інших галузей.
Арктика пережила найтепліший рік за останні 125 років
Температурні рекорди, рекордне танення льоду та дощі взимку свідчать про стрімке прискорення кліматичних змін у полярному регіоні.
За даними науковців, Арктика нагрівається у чотири рази швидше, ніж планета загалом.
