На станції «Академік Вернадський» та на криголамі «Ноосфера» розпочнуться два нові міжнародні дослідження, повідомляє НАНЦ. Це стало можливим завдяки участі України в проєкті POLARIN програми «Горизонт Європа», який спонсорує надання вченим доступу до полярної інфраструктури.
На українській антарктичній станції триватиме дослідження аерозольного розповсюдження мікробних спільнот у полярних регіонах. Це перший проєкт MICROAIRPOLAR. Він передбачає встановлення на трьох станціях в Арктиці та трьох – в Антарктиці спеціального обладнання MicroAirCollector для відбору зразків мікроорганізмів з повітря. Далі вчені проведуть їхній генетичний аналіз, щоб встановити, що саме вітер заносить у полярні регіони. За допомогою обчислювальних моделей також відстежать траєкторії повітряних мас і рух бактерій в Арктиці й Антарктиці та між ними.
Це дослідження важливе тим, що мікроорганізми одними з перших колонізують щойно вивільнені від льоду поверхні. Тож в полярних регіонах, де спостерігаються стрімкі процеси танення, вони впливатимуть на подальше формування біорізноманіття.
Дослідження проводять вчені Автономного університету Мадрида (Іспанія) та Університету Нортумбрії (Великобританія).
Другий проєкт — TRICUSO-FLOATS, присвячений моніторингу вуглецю в Південному океані.
Біля острова Південна Джорджія з борту криголама «Ноосфера» запустять шість аргобуїв з низкою сенсорів. Вони вимірюватимуть загальну лужність океанічної води та вміст у ній розчиненого неорганічного вуглецю. Також буї будуть обладнані високоточними датчиками pH, O₂ та акустичними сенсорами вітру. Це допоможе кількісно оцінити, скільки вуглецю поглинає Південний океан.
За попередніми даними, поглинання у цих широтах становить близько 40% усього CO₂, який утримують усі океани разом, хоча він займає лише 1/5 їхньої загальної площі. Нині існують суттєві розбіжності між даними спостережень і моделями цього поглинання. Тож розширення просторового та часового покриття автономних вимірювань у Південному океані допоможе зменшити цю невизначеність.
Проєкт реалізують вчені Національного океанографічного центру (Велика Британія), Норвезького дослідницького центру та Університету Сорбонна (Франція).
Обидва дослідження розпочнуться в наступному антарктичному сезоні, який стартує наприкінці 2026 року.
Як ми повідомляли, POLARIN об’єднує 64 полярні дослідницькі інфраструктури, що належать організаціям з усього світу. Учасники консорціуму мають вільний доступ до об’єктів, який надається за підсумками конкурсів. MICROAIRPOLAR та TRICUSO-FLOATS — перші проєкти-переможці, що отримають доступ до станції «Академік Вернадський» та криголама «Ноосфера» в межах POLARIN.
Для України такі ініціативи — це можливість долучитися до новітніх наукових досліджень та бути активним членом глобальної полярної спільноти.
Читайте також:
Розпочався проєкт «POLARIN», в якому бере участь Україна
Українські вчені отримали розширені можливості для полярних досліджень
