Українські сліди у Кракові. Український центральний комітет: 1924 – 1939 рр.

У цій частині циклу статей Івана Парнікози про Краків ми познайомимося з історичними локалізаціями, пов’язаними з Українським центральним комітетом.
Ця організація була створена колишніми політиками та військовиками УНР для координації життя УНР-івської еміграції в Польщі.

Read More

Українські сліди у Кракові. Студентська громада і «Просвіта»: 1924 – 1939 рр.

У цій статті Іван Парнікоза продовжує знайомити з життям українців Кракова в період Другої Речі Посполитої (1918-1939 рр.), зокрема, з місцями, пов’язаними з діяльністю ключових українських легальних громадських організацій: Української студентської громади та товариства «Просвіта».

Read More

Українські сліди у Кракові. Під крилами білого орла: 1924 – 1939 рр.

Краковом найкраще пройтися ранком, коли вже сплять, набродившись за ніч, галасливі туристи. Проходиш тихими вуличками і не віриться, що колись на них було зовсім не так спокійно.
У 1923 р. році молоду Польську державу вразила потужна господарча криза. 6 листопада у Кракові відбулися криваві зіткнення робітників з поліцією та військом. Серед загиблих були солдати-українці. Про Краків міжвоєнного періоду – в цій статті Івана Парнікози.

Read More

Українські сліди у Кракові: Українці в нових політичних реаліях 1918-1923 рр.

Важливий вплив на життя української спільноти Кракова справляли окремі особистості. Серед них – постать професора Гірничо-металургійної академії Івана Фещенка-Чопівського.
Також Микола Коваль-Медзвецький, який емігрувавши до Польщі, заклав тут основи сучасної метрології та гравіметрії, а 1922 р. став керівником астрономічної обсерваторії Ягелонського університету.
Про це – у наступній статті Івана Парнікози.

Read More

Українські сліди у Кракові. Табір українських військовополонених у Домб’ю

Боротьба за Львів та Східну Галичину у 1918-1919 рр. закінчилася для українців поразкою. Полонених вояків Української Галицької армії чекали польські табори для військовополонених. Головним з них був табір у дільниці Кракова – Домб’ю.
В цій частині циклу Іван Парнікоза знайомить з його історією і відшукує його сліди в сучасному Кракові.

Read More

Українські сліди у Кракові. В часи українсько-польського протистояння на Галичині

Продовжуючи розпочату в минулих частинах подорож циклом «Українські сліди у Кракові», цього разу поринемо в атмосферу міста під час великого зламу – розпаду Австро-Угорської імперії.
Тоді українцям і полякам судилося зіткнутися на землях Східної Галичини у короткій, але дуже жертовній боротьбі один з одним за свої держави.

Read More

Українські сліди у Кракові. Слідами Андрія та Климентія Шептицьких

Краків відіграв значну роль у становленні людини, яка здійснила поворот української греко-католицької церкви на служіння інтересам українського народу, великого патріота митрополита кира Андрія Шептицького.
Про це – в черговій частині циклу.

Read More

Українські сліди у Кракові. «Просвіта» і українська інтелігенція часів «матінки Австрії»

В кінці ХІХ – поч. ХХ ст. у краківській громаді з’явилися блискучі зірки українського неба – Богдан Лепкий, Василь Стефаник та В’ячеслав Липинський, завдяки яким серце українського Кракова почало битися з новою силою. Також тут запрацювала філія товариства “Просвіта”.

Read More

Українські сліди у Кракові. Народна меншина та українець-мер

Перелом ХІХ – ХХ ст. характеризувався пожвавленням національної консолідації європейських народів, які не мали своєї державності. Тож і в Кракові місцеве українство поступово підвищувало свою самосвідомість та консолідувалося навколо греко-католицькою церкви. Краківська атмосфера впливала на формування таких постатей, як Василь Стефаник та Богдан Лепкий, виховувала плеяду українців готових битися за свою Батьківщину в рядах Українських Січових Стрільців та Української Галицької Армії. Інша ж частина українців активно асимілювалася.

Read More

Українські сліди у Кракові XVII-ХVIII ст.

У цій частині циклу Івана Парнікози оглянемо краківські пам’ятки, пов’язані з Україною XVII-ХІХ ст.
У Кракові залишилися сліди визвольного повстання Богдана Хмельницького. А на дошці вербувального пункту Січневого повстання під гербами Литви та Польщі ми можемо побачити й символ русинів – архангела Михаїла. Розуміння того, що без українців та білорусів у визвольному повстанні не обійтися прийшло таки до поляків, але надто пізно…

Read More