До уваги читачів — один із небагатьох україномовних нарисів про уродженця Наддніпрянщини, відомого дослідника Арктики, полярника, гідробіолога Петра Петровича Ширшова.
Автор, Василь Придатко-Долін у свою розвідку включив чимало уточнень, виправлень та посилань.
“Незважаючи на криваву війну, надскладні обставини, українці продовжують працювати навіть в Антарктиці, до пізнання якої були причетними з найперших років відкриття білого континенту. Працюють наперекір спробам рашистів знищити все українське. Та українці в Арктиці-й-Антарктиці були є і будуть”, – пише полярник Василь Придатко-Долін у відгуку на книжку Маркіяна Прохаська “Мрія про Антарктиду”.
Read More
Розповідь-спомин про видатного дитячого хірурга, киянина, д.м.н., проф. О.Г. Дубровіна (1952–2022) та маловідомі сторінки його життя, а саме — подорож в Арктику, на о. Врангеля, у травні-червні 1983 року. Автор, Василь Придатко-Долін розшукав рідкісні записи про експедицію, додавши раритетні фотозображення, які раніше не публікували. Нарис дає уяву про полярний побут 1980-х, устрій життя, переміщення, спорядження тощо.
Read More
Острови Хазвелл з’явились на морський мапі Антарктиди в 1912 році, завдяки зусиллям Західної групи Австралазійської високоширотної експедиції (AAE), яку очолював сер Дуглас Моусон. Через сорок п’ять літ, з ініціативи СРСР, шести островам надали імена: Буромский, Зыков, Горев, Токарев, Порядин, Хмары.
Про обставини відкриття островів Джонсом, Годлеєм (Годлі) та Доверсом – у розвідці В.Придатко-Доліна.
Торік напередодні шевченківських днів ми опублікували нарис Василя Придатко-Доліна у чотирьох частинах «Краплина Антарктиди в океані Шевченкіани». Публікація викликала жвавий інтерес читачів, оскільки відкрила малознані факти з життя Тараса Шевченка і фактично започаткувала новий напрямок шевченкознавства – Антарктичну шевченкіану.
Read More
Як не дивно, у своєму щоденнику Т.Шевченко залишив спогад спілкування із «учасником» південно-полярної експедиції Ф. фон Беллінґсгаузена, і навіть намалював його портрет. Виявилось також, що у щоденник кобзаря увійшла згадка про експедицію Ф. фон Беллінґсгаузена, як про невдалу. Про це – у четвертій частині нарису Василя Придатко-Доліна.
Read More
Тарас Шевченко був неофіційним, але єдиним творцем топографічних пейзажів Аральської експедиції. Ймовірність того, що він змалював нововідкриті острови Беллінсгаузена і Лазарєва, або хоча б один із них, 31 серпня 1849 року олівцем (а пізніше відтворив в акварелі), є досить високою. Про це – у третій частині нарису Василя Придатко-Доліна.
Read More
У другій частині нарису “Як художник-у-засланні Тарасъ Шевченко допомагав відкривати острови Беллинсгаузенъ і Лазаревъ” Василь Придатко-Долін вибудувує деталізований історичний ряд подорожі Тараса Шевченка на Аральске море.
Read More
Як художник-у-засланні Тарас Шевченко допомагав відкривати острови Беллинсгаузенъ і Лазаревъ. Чи встиг він їх змалювати?
Про це – у нарисі популяризатора історії Арктики і Антарктики, біолога і художника Василя Придатко-Доліна.
Нарис Василя Придатко-Доліна про справжніх, нескорених художників Півночі – Володимира Мельниченка та Аду Рибачук (АРВМ), які починали свій творчий шлях на острові Колгуєв (Баренцеве море, Арктика) у 1960-х. Творча спадщина АРВМ і далі перетворюється на безцінний скарб знань про побут далеких північних народів, набуває все більшого художнього, етнографічного і пізнавального значення. Використано маловідомі широкому загалу спогади Роквелла Кента про АРВМ, у т.ч. вперше перекладені українською.
Read More