Одна з найважливіших стародавніх карт світу в історії картографії побачила світ у 1570 році в праці Theatrum Orbis Terrarum голландського картографа Абрахама Ортеліуса.
Цікаво, що у цій, без перебільшення, визначній праці місто Вишгород згадується три рази.
Більше про це – у статті Вадима Перегуди.
На сьогодні можна сміливо припустити, що саме у Вишгороді був похований князь Аскольд, який відійшов у вічність, у храмі Білого Спаса.
Чомусь зовсім не бралися до уваги археологічні розкопки величного «Хрещатого» кургану у Вишгороді, виконані О.І. Ставровським, які були здійснені у 1844 році.
Історія Вишгорода ще досі мало вивчена і чекає на своїх майбутніх дослідників, вважає краєзнавець Вадим Перегуда.
Здавалося б, що може бути спільного між українським Вишгородом, Польщею і далеким Єгиптом?
Про унікальну знахідку – ритуальний мідний ніж сарматської доби з басейну річки Мики розповідає краєзнавець Вадим Перегуда.
Пам’ять у свідомості народу може жити та зберігатися тисячоліттями, доводить автор.
А ви, пам’ятаєте свою першу іграшку?
Найдавніші іграшки Давньої Русі знайдені в Придніпров’ї й датуються приблизно Х століттям. Неодноразово археологам доводилося знаходити дитячі іграшки у княжому Вишгороді. У давні часи гра з астрагалами була найпоширенішою грою у світі.
Про це – у статті Вадима Перегуди.
Цінним джерелом вивчення історії Києво-Руської держави є свинцеві вислі печатки – молівдовули. На превеликий жаль, лише менше 10% знайдених печаток потрапляє у музеї, інші стають здобиччю приватних колекціонерів.
Пошуки та полювання на вишгородські старожитності тривають, пише краєзнавець Вадим Перегуда.
Мандруючи вишгородськими пагорбами, іноді прямо під ногами трапляється знаходити предмети дивовижної форми – такі собі невеликі кружечки із отвором посередині. Вони можуть бути кам’яні, металеві – зі свинцю, а інколи навіть із зображеними загадковими знаками, розповідає краєзнавець Вадим Перегуда.
Історики вважають, що пряслиця могли бути сакральними елементами міфоритуалу ворожіння на «нитку долі».
Якщо про князів і магнатів Острозьких написано багато, то про рід татарського Мурзи-Кирдея-Хана, нащадки якого згодом перетворилися на шляхетних польських магнатів Гойських і брали участь у будівництві одного з найбільших костелів Києва на Подолі, а також відкрили колегіум у Гощі, були фундаторами Почаївської Лаври тощо, – про цей рід відомо не так вже й багато…
Read More
Про історію і дослідження витоків легендарної річки Почайни розповідають краєзнавці Володимир Литвиненко та Вадим Перегуда.
Матеріал доповнюють посилання на дослідження Івана Парнікози та лекцію Анабелли Моріної.
Почайна — не просто річка, це український Йордан. На сьогодні існує багато джерел, які доводять, що ця легендарна річка починалася саме біля Вишгорода.
Детальніше про це – у статті Вадима Перегуди.