Учасники зимувального загону 24-ї Української антарктичної експедиції, які провели в Антарктиці майже 13 місяців, та учасники сезонного загону, які працювали на станції «Академік Вернадський» 3 місяці, повернулися в Україну. Вони прибули в аеропорт “Бориспіль” 17 травня евакуаційним рейсом з Лісабона, інформує НАНЦ.
“Ми хвилювалися, що в умовах суворих карантинних обмежень майже по всьому світу нам не вдасться швидко повернути наших полярників додому. Однак, завдяки роботі команди НАНЦ, посольств України в Чилі, Бразилії та Португалії це питання вдалося вирішити. Тоді як низка інших країн була змушена залишити свої експедиції на станціях аж до наступного року або ж законсервувати станції”, – зазначив керівник Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий.
Полярники вирушили зі станції “Академік Вернадський” ще 24 квітня. Після перетину найбільш штормового місця планети – протоки Дрейка – учасники експедицій 2 травня прибули до порту Пунта-Аренас у Чилі. Відтак, через Сантьяго, Сан-Пауло та Лісабон вони повернулися в Україну.
Враховуючи затримку зимувального загону 25-ї УАЕ в дорозі з України в Антарктиду, перезмінка на українській антарктичній станції цього року тривала 2 місяці – чи не найдовше в її історії.
Усі полярники, які прибули в Україну, встановили спеціальний додаток “Дій вдома” та перебуватимуть на самоізоляції.
В Антарктиді науковці виконували мультидисциплінарні дослідження, зокрема вивчали:
– зміни клімату (безперервні вимірювання ведуться з 1947 року);
– зміни рівня моря, його солоності та температури;
– стан та динаміку «озонової діри»;
– вплив змін клімату на льодовики та снігонакопичення в регіоні;
– космічну погоду (сонячна активність, магнітні бурі, гігантські грози у верхній тропосфері тощо);
– стан навколоземної плазми;
– гірські породи;
– стан льодовиків;
– антарктичні мікроорганізми (бактерії, дріжджі, міцеліальні гриби);
– флору (зокрема, єдині квіти Антарктиди – колобантус та десшампсія, антарктичні мохи та лишайники);
– гніздування домініканських мартинів та поморників;
– популяції пінгвінів дженту та аделі як індикатор стану запасів криля у Південному океані;
– популяції китів (зокрема методом фотоідентифікації);
– склад антарктичних ґрунтів.
“І зимувальний, і сезонний загони блискуче впорались зі своїми завданнями. Отримані ними дані мають значну цінність не лише для української, але й для світової науки. Привезені зразки весь наступний рік оброблятимуться в багатьох лабораторіях університетів та академічних інститутів”, – прокоментував Євген Дикий.
Фото: МОН України
