Українські сліди у Кракові. Народна меншина та українець-мер

Станіслав Виспянський – Вигини Вісли (Stanisław Wyspiański – Zakola Wisły, 1904).

«В Кракові не відчувався польський шовінізм до тої міри, як на етнографічних українських землях, і не було такої ненависти до українців. Навпаки, можна сказати, що відносини між українцями й поляками в щоденньому житті складалися ненайгірше, атмосфера не була затруєна випарами їдді і зненависництва, і то помимо того, що саме в Кракові виходив найбільш україножерний часопис, ославлений “Ілюстровани Кур’єр Цодзєнни”. Жилося тут спокійніше і безпечніше».

Т. Семаковський

Краківська спільнота українців

Станом на 1892 р. у Кракові мешкало близько 2000 осіб греко-католицького віросповідання, більшість з яких становили українці (ще один з “Моїх народів”, за висловом австрійського імператора).

«Було гарно!» – писав, згадуючи «український Краків» перед 1914 р., Богдан Лепкий. Перелом ХІХ та ХХ ст. характеризувався пожвавленням національної консолідації європейських народів, які не мали своєї державності. Українці не становили винятку. Тож і в Кракові місцеве українство поступово підвищувало свою самосвідомість та консолідувалося навколо греко-католицькою церкви, яка на той час вже мала яскраво виражену національну орієнтацію. А згодом в освітніх закладах – чи то Ягелонському університеті, чи то Краківській художній академії – виникають кола-громади українських студентів. Підвищення рівня свідомості краківських українців призвело до створення краківської філії «Просвіти». Краківська атмосфера впливала на формування таких постатей, як Василь Стефаник та Богдан Лепкий, виховувала плеяду українців готових битися за свою Батьківщину в рядах Українських Січових Стрільців (УСС) та Української Галицької Армії (УГА). Зауважимо, що інша ж частина українців, таких як Микола Зиблікевич, активно асимілювалася і проголосила, що вона є русинами лише з походження, живучи в межах польського культурного середовища. Яскраве, а інколи й трагічне, життя краківських українців залишило по собі в давньому місті над Віслою чимало слідів, якими ми запрошуємо Вас прогулятися.

На вулиці Шпитальній, 7 оглянемо на стіні будинку меморіальну дошку січневого повстання 1863 р.  Тут знаходився вербувальний пункт повстання. На дошці під гербами Литви та Польщі ми вперше можемо побачити і символ русинів – архангела Михайла. Розуміння, що без українців та білорусів в визвольному повстанні не обійтися прийшло таки до поляків, але занадто пізно. Проте у повстанні прийняли активну участь українці-греко-католики з Холмщини та Підляшшя (див. Русини-українці Холмщини та Підляшшя – шлях до повстання 1863 р.).

Вербувальний пункт січневого повстання в Кракові по вул. Шпитальній (Szpitalna), 7

Меморіальна дошка січневого повстання в Кракові (вул. Шпитальна, 7)

Ще одне місце пам’яті Січневого повстання пов’язане з Україною – краківська вулиця Андрія Потебні на Подгуржу неподалік від монументального костелу св. Йосифа. А. Потебня – українець, був офіцером російської армії, який перейшов на бік повстанців та загинув у бою під Пясковою скелею (див. Польські сліди Києва Частина 3).

Вул. А. Потебні (A.Potebni) в районі краківського Подгуржа. Фото І. Парнікози, 2012 р.

Мер Кракова

Пам’ятник йому стоїть чи не в самому серці Кракова на площі Всіх Святих (pl. Wszystkich Swiętych). Якось під час свого першого візиту до міста, я, поспішаючи до Вавелю, ледачо вцілив у нього фотоапаратом та зробив, як видавалося, фото чергового місцевого діяча. Покаяння прийшло згодом, коли підписуючи фото (гарна звичка, яка закріплює знання про місця ваших мандрів) я довідався, що це пам’ятник українцеві – мерові Кракова Миколі Зиблікевичу. Він був яскравим представником тої частини українців, яка активно полонізувалася і з головою поринала в життя тогочасного польського суспільства. Сам він вважав себе українцем (русином) за походженням, але поляком за духом.

Портрет Миколи Зиблікевича кисті Я. Матейки, 1887 р. можна оглянути в галереї польського живопису в оновлених Сукенницях

Народився Микола Зиблікевич 28 листопада 1823 р. у Старому Самборі в родині кожум’яки. Він закінчив філософський факультет Львівського університету, а потім прослухав лекції права в Ягелонському університеті. З 1861 р. був депутатом до місцевого сейму, у 1866 р. – членом міської ради, а впродовж 1874-1881 рр. – мером Кракова. В цей час він з великою енергією віддався продовженню впровадження змін міста, започаткованих Юзефом Дітлем, а також став ініціатором нових проектів, таких як фундація Крипти заслужених на Скалці чи зібрань Національного музею в Кракові. Поляки високо оцінили його діяльність, про що свідчить і згаданий пам’ятник.

Незважаючи на всі свої заслуги перед містом, М. Зиблікевич має у Кракові і зовсім інший – сатиричний пам’ятник. Він і інший відомий мер Кракова – Юзеф Дітль увічнені також маскаронами на, так званому, «хресті» (центральному перекритті) Сукенниць. Ці маскарони виконанні у вигляді людських голів, на маківках яких всілися півень (у Дітля) та індик (в Зиблікевича). Маскарони ці належать скульптору В. Гадомському і з`явилися тут під час перебудови Сукенниць в 1875-79 рр. Наразі залишається питання, що хотіли сказати автор цих маскаронів та автор перебудови Сукенниць Т. Прилінський своїм витвором?

Маскарон з головою М. Зиблікевича та індиком на «хресті» Сукенниць. Фото І. Парнікози, 2012 р.

Помер Микола Зиблікевич 16 травня 1887 р. у Кракові і похований на Раковицькому цвинтарі.

Він вважав себе поляком, тож нагробок його підписаний польською мовою. В наступних частинах нашої мандрівки «українським» Краковом, ми ще будемо мати нагоду відвідати Раковицький цвинтар, тож при нагоді можна буде згадати там і про місце останнього спочинку цього нашого славного земляка.

Вулиця М. Зиблікевича у Кракові. Фото І. Парнікози, 2013 р.

На честь Миколи Зиблікевича у Кракові названо також цю вулицю.

Використані джерела:

• Розповідь Теодора Семаковського з Кракова
•  Nazar A. Tajemnice krakowskich budowli. – Krakow: vis–vis etiuda. – 2009. – 176 s.

Іван Парнікоза,

старший науковий співробітник Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця».

Читайте також:

Українські сліди у Кракові. Початки міста віслян і зв’язки з Руссю

Українські сліди у Кракові. Давні пам’ятки з території України

Українські сліди у Кракові. Нова столиця П’ястів

Українські сліди у Кракові. Вавельські та університетські скарби

Українські сліди у Кракові XVII-ХІХ ст.