Українські сліди у Кракові. Українські скарби у сховищах Кракова

Кожне місто пишається своїми скарбами – архітектурою, пам’ятками історії чи природними об’єктами. Проте в кожному місті є також сховища, в яких зберігаються пам’ятки минулого. Такими сховищами надбання минулих часів є бібліотеки, архіви та музеї. Українська історико-культурна спадщина у краківських сховищах – окрема тема, яка все ще чекає свого дослідника. В цій коротенькій розвідці ми познайомимося з головними краківськими сховищами, які зберігають українські пам’ятки, та розповімо про спробу створити в місті український музей.

Д-р. Іван Зілинський в нарисі «Дещо про Краків, про його старинні пам’ятки та про наукову працю української молоді на Ягайлонському університеті» писав: «Тут згадаю тільки коротко, що в самім музею ім. Чарторийських зберігається кількадесять незвичайно цінних українських грамот з ХІV і XV в., написаних кирилицею, починаючи від фундаційної грамоти короля Казимира з 1349 р., з яких важніші я сфотографував для видання Київської Академії Наук; – дальше т. зв. Лавришівська євангелія з початку XIV в., дуже важка для історії білоруської та української мови; а крім того велика скількість пізніших рукописів, співаників і рідких стародруків находиться в бібліотеці Польської Академії Наук, у музею ім. Чапських, у Ягайлонській бібліотеці. У цій останній бібліотеці знайшов я оригінали двох листів Шевченка до свого приятеля Бронислава Залєського, а саме: 1) з дня 9.Х.1854 р. з Новопетровського форту; 2) з дня 10.VIII.1859 р. з Астрахані; дальше лист Миколи Гоголя до Богдана Залєського, писаний в українській мові та листи П. Куліша до Крашевського.

Лист М. Гоголя до Б. Залєського українською мовою

Крім цього зберігаються в Ягеллонській бібліотеці посмертні папери Жеготи Павлі, Зоряна Ходаковського та багатьох інших ріжних рукописних збірників, що містять у собі чимало цінних матеріялів для українознавства».

Бібліотека Чарторийських міститься по вул. Св. Марка (sw. Marka), 17. Фото І. Парнікози, 2016 р.

З 1971 р. бібліотека Чарторийських – філія національного музею в Кракові по вул. Св. Марка (sw. Marka), 17 стає гуманітарною науковою інституцією. В 1998 р. вона була внесена у список бібліотек національного значення. На сьогоднішні бібліотеку складають дав відділи: XVI. Книгозбірня Чарторийських та XVII. Архів i збір рукописів Чарторийський. Тимчасово зберігаються тут також рукописи з Відділу VIII. В будинку бібліотеки розташована також читальна зала. Саме тут зберігається рукопис Лавришівського Євангелія та грамоти XIV-XV ст.

Українські пам’ятки знайдемо також в музеї ім. Чапського (Muzeum im. Emeryka Hutten-Czapskiego) на вул. Пілсудського (Pilsudskiego) 12.

Музей ім. Чапського (Muzeum im. Emeryka Hutten-Czapskiego) на вул. Пілсудського (Pilsudskiego) 12. Фото І. Парнікози, 2016 р.

Чигирин. Кругла вежа в Нижньому місті. Гравюра на міді, XVII ст. Збори національного музею в Кракові

Численні матеріали щодо історії України також посідає Ягеллонська бібліотека та історичний музей м. Кракова. Філіали розкидані по всьому місту, проте головна садиба міститься в Палаці Кшиштофори (Pałac «Pod Krzysztofory») на Головному Ринку (Rynku Głównym), 35.

Ягеллонська бібліотека – новий корпус, зведений перед Другою світовою війною, функціонує і дотепер. Фото І. Парнікози, 2014 р.

Головна садиба історичного музею м. Кракова міститься в Палацу Кшиштофори (Pałac «Pod Krzysztofory») на Головному Ринку (Rynku Głównym), 35. Фото І. Парнікози, 2014 р.

В бібліотеці ПАН, вул. Славковська (Slawkowska), 17 зберігається лист Іпатія Потія, до литовського канцлера Льва Сапєги від 12 грудня 1605 р. з описом перебування ієрарха в Кракові.

В 2017 р. в Національному архіві у Кракові виявлено скриню з українськими грошами, печатками та документами УНР. Ця скриня потрапила сюди за німецької окупації. Німці перевезли до Кракова матеріали з Українського музею та архіву в Тарнові.

Колекцію гуцульських пам’яток – традиційний одяг та предмети побуту можна також оглянути в етнографічному музеї в ратуші Казимира за адресою площа Вольниця (Plac Wolnica), 1.

Етнографічний музей, розташований в ратуші Казимира за адресою площа Вольниця (Plac Wolnica), 1. Фото І. Парнікози, 2014 р.

Мало яким відвідувачам Кракова відомо, що була спроба створити в Кракові український музей. Наступний об’єкт, який ми відвідаємо, це сірий непримітний будинок по вул. Пауліньскій (Paulińska), 28. Саме тут в 1994 р. містився колись невеличкий музей, в якому були експозиції «Образи та ікони в церкві св. Норберта в Кракові», «Сучасне малярство», та «Пам’ятки по Богдану Лєпкому».

Музей Богдана Лепкого розташовувався в цьому будинку по вул. Паулінській (Paulinska), 28. Фото І. Парнікози, 2014 р.

Окрім ікон і образів, а також пам’ятних речей Богдана Лепкого, тут також були моделі українських церков. Цей музей був організований Фундацією Святого Володимира Хрестителя Київської Русі, втім українська держава так і не підтримала його матеріально. Краківські ж українці не могли утримувати його за власний рахунок, тож музей невдовзі припинив своє існування.