Завершився п’ятий антарктичний сезон українського науково-дослідницького криголама «Ноосфера», повідомляє фб-сторінка НАНЦ. Вчора, 28 травня 2026 року судно повернулося до порту Кейптауна, де базується між полярними місіями.
Цей сезон став рекордним за багатьма напрямами.
Тривалість та кількість рейсів
Сезон продовжувався понад 7 місяців — із середини жовтня до кінця травня (для порівняння: минулий сезон був майже 5 місяців). Команда «Ноосфери» здійснила рекордні 9 рейсів в Антарктику та 18 разів перетинала найбурхливіше місце планети — протоку Дрейка. Загалом судно пройшло понад 30 тис. миль (більш як 56 тис. км), що перевищує довжину екватора Землі.
Досвід роботи за Полярним колом
Цього сезону криголам «Ноосфера» двічі перетнув Полярне коло для проведення наукових досліджень в затоці Маргарет-Бей. Оскільки наша антарктична станція «Академік Вернадський» розташована перед Південним полярним колом, то для України це значне розширення зони досліджень.
Ширша наукова програма
З борту «Ноосфери» наші вчені з іноземними колегами проводили комплексні дослідження впливу зміни клімату на води Південного океану. Вони вивчали морські теплові хвилі, відбирали зразки донних відкладів для реконструкції геологічної історії та аналізували зміни в морській фауні. Зокрема взаємодію між мікроорганізмами, фітопланктоном і зоопланктоном.
Рекордна кількість міжнародних партнерств
Судно забезпечувало наукову та/або логістичну співпрацю України з найбільшою кількістю країн за всі сезони. Це Польща, Чехія, Велика Британія, США, Канада, Колумбія та Мексика. Зокрема, криголам «Ноосфера» та станція «Академік Вернадський» стали платформами для роботи Першої мексиканської антарктичної експедиції, що значно зміцнило наукові зв’язки між державами. А логістичні колаборації дозволили розширити обсяги наукових досліджень без додаткових витрат з бюджету України.
Традиційно у цьому сезоні криголам забезпечив перезмінку на станції «Академік Вернадський» річних 30-ї та 31-ї Українських антарктичних експедицій, а також доставку й повернення сезонного загону.
Таку непросту й насичену програму виконала команда українських моряків під керівництвом капітанів з Одещини: Павла Панасюка та Андрія Старіша. Вони ефективно впоралися з усіма завданнями, обходячи шторми й прокладаючи нові маршрути серед айсбергів.
«”Ноосфера” стала символом не лише відкритості України до нових міжнародних співпраць, а й місцем, де спільно твориться глобальна наука, спрямована на захист вразливих екосистем нашої планети», — зазначив очільник НАНЦ Євген Дикий.
Також НАНЦ у цьому повідомленні запрошує вирушити у віртуальну подорож шляхами криголама та переглянути фото, зроблені, зокрема, з борту «Ноосфери».
Фото: Deja Kajetan, Rafael Lopez, Олександр Богомаз, Роман Глущенко, Наталія Дікул, Денис Матюшенко, Кирило Суліма, Андрій Торопов, Євген Шаталов, Юрій Шепета.
Читайте також:
Криголам «Ноосфера» вперше забезпечив ротацію на британській антарктичній станції «Ротера»
Криголам «Ноосфера» на польській антарктичній станції ім. Генрика Арцтовського
