Кожне місто це мережа вулиць і провулків, бульварів та шосе, кожне з яких має свою назву. Ці назви разом з назвами кінотеатрів і ресторанів, мостів та міських районів творять унікальну тканину міста – міську топоніміку.
В цьому матеріалі Іван Парнікоза розглядає фрагмент топоніміки Кракова, пов’язаний з Україною.
У цій частині циклу статей Іван Парнікоза знайомить читача з українцями в освітніх закладах Кракова та сучасними українськими громадськими організаціями у місті.
Передусім – це кафедри україністики та українознавства Ягеллонського університету, Об’єднання українців у Польщі та Фундація Святого Володимира Хрестителя Київської Русі.
Після повоєнних репресій довгі роки у Кракові не стало чути української мови та української молитви. Втім, українці, звичайно ж, лишилися. А серед них – зовсім не посередні. Адже в Кракові лишалися та працювали вже знайомі нам митці Лев Гец та Юрій Новосільский. У цій частині прогулянки Краковом згадаємо життя й доробок українських художників.
Read More
У цій частині подорожі Краковом Іван Парнікоза розповідає про складний шлях до відновлення українського духовного життя у Кракові після встановлення прорадянської влади Польської народної республіки.
Read More
На вулиці визволеного Кракова за військом одразу підтягнулися усі складові радянського апарату терору. Спочатку радянські чекісти, а згодом працівники польської служби безпеки активно виловлювали представників української інтелігенції та знищували їх.
З 28 квітня по 28 липня 1947 р. тривала акція «Вісла», під яку потрапило 140547 українців та членів змішаних родин.
Одним з найбільш дискусійних питань, пов’язаних з історією Кракова, що має пряме відношення до українців, є історія про порятунок міста від знищення гітлерівцями під час звільнення міста.
У січні 1945 року війська 1-го Українського фронту під командуванням маршала І.С.Конева наблизилися до Кракова…
22 червня 1941 р. українці у Кракові зустріли з ейфорією, вважаючи що німці принесуть волю Україні. Втім, з цього дня тут з’явилися зовсім інші українці.
У цьому нарисі Іван Парнікоза прослідкує розташування на території Кракова місць утримання радянських військовополонених під час ІІ Світової війни. Значну їх частину складали українці.
Collegium Novum Ягелонського Університету. Саме тут почалася одна з найтрагічніших сторінок окупації міста – так звана Зондеракція «Краків», під час якої були арештовані і ув’язнені викладачі університету та ще двох академій. Маловідомо, що серед польської професури були арештовані також і українці.
Про це – у черговій частині циклу Івана Парнікози.
У цей день 81 рік тому Радянський Союз напав на Польщу. Починаючи з 17 вересня 1939 року, українці тікали від репресій на лівий берег Сяну і Бугу.
Як же пережила німецьку окупацію українська колонія в Кракові? Якою була доля українців-полонених з рядів польського чи радянського війська та участь українців у звільненні Кракова від німців? Про все це – у цій та наступних частинах циклу «Українські сліди у Кракові».
У цій частині українських слідів у Кракові Іван Парнікоза знайомить нас з деякими легальними українськими громадськими організаціями, які діяли в передвоєнному Кракові.
Також він розповідає про провідних діячів української еліти у місті Крака того часу.