Українські полярники на антарктичній станції «Академік Вернадський» в безхмарні ночі спостерігають неймовірне зоряне небо. Хоча, побачити чисте зоряне небо над станцією можна не так уже й часто: зазвичай воно тут затягнуте хмарами, часто бувають опади.
Такою унікальною красою вони хочуть поділитися з нами за допомогою фото.
Антарктичні скелі, на яких живе багато птахів, з часом «розквітають» різними відтінками помаранчевого і гірчичного кольорів. Оскільки птахи удобрюють їх своїм послідом, то саме на цьому камінні розвиваються лишайники з екзотичними назвами – аустеропалака, калоплака, ксанторія, канделарія та інші.
Такі лишайники вважаються одними з найперспективніших для пошуку цінних для людини хімічних речовин, зокрема ефективних антибіотиків.
Українські полярники доглядають не тільки за антарктичною станцією “Академік Вернадський”, а й за невеликими будівлями на сусідніх островах, що належать іншим країнам.
Так, на острові Вінтер вони пильнують хатинку-музей “Ворді Хаус”, що є зразком ранньої британської наукової бази та має велике історичне значення. А на острові Пітерман полярники слідкують за аргентинською станцією, яка також виконує роль аварійної бази.
Домініканські мартини – це єдиний вид мартинів, що гніздує навіть в Антарктиці. Він також поширений на узбережжях Південної Америки, Австралії та Південної Африки. Для своїх гнізд вони використовують різну тутешню рослинність, зокрема щучник антарктичний та кілька видів моху. Все це мартини цілеспрямовано збирають та переносять на значні відстані, у такий спосіб поширюючи ареали цих рослин.
Read More
Коли над нашою країною сьогодні стоять хмари від вибухів ракет, якими російські окупанти б’ють по мирних українських містах, над Антарктидою спостерігаються зовсім інші хмари.
Про красу Антарктики і оптичний ефект іризації – у цьому фоторепортажі.
Учасник 27-ї Української антарктичної експедиції на українській станції “Академік Вернадський” біолог Сергiй Глотов не лише веде наукові дослідження, а й робить чудові фотографії, які демонструють красу живої природи.
На фото антарктичний морський їжак Sterechinus neumayeri.
Україна vs Європа.
Про те, на що ми звертаємо увагу в інших країнах, пише Валентина Мержиєвська. З одного боку, варто поміркувати про корисні і людяні зручності, яких ми можемо повчитися і спробувати запозичити під час відбудови України.
А з іншого — виявити те, що у нас є, а ми не помічали. Щось звичне починаєш помічати тоді, коли втрачаєш.
Учора науково-дослідний криголам “Ноосфера” повернувся з Антарктики до Чилі. Корабель доправив на українську антарктичну станцію “Академік Вернадський” зимівників 27-ї УАЕ й забрав команду 26-ї експедиції, а також сезонний загін науковців та технічних працівників, які працювали там впродовж літа й осені.
Read More
Днями науково-дослідний криголам «Ноосфера» підійшов до острова Галіндез, де розташована українська антарктична станція «Академік Вернадський».
Щойно дозволила погода, перші вантажі з криголама були доправлені полярникам.
Також на станцію прибула команда 27-ї Української антарктичної експедиції.
Вперше за останні 20 років наші полярники відправилися в Антарктику на кораблі під прапором України – науково-дослідному криголамі «Ноосфера».
Попереду прохід протоки Дрейка і шлях до станції «Академік Вернадський».