На станції «Академік Вернадський», розташованій за більш як 7800 км від місця виверження вулкану, наші вчені зафіксували хвилі на поверхні океану, викликані цунамі в Тихому океані.
Зафіксовані також стрибки атмосферного тиску.
Види з усього світу, які “подорожують” на кораблях, загрожують незайманій морській екосистемі Антарктики.
Такого висновку дійшли науковці, які відстежують дослідницькі, рибальські та туристичні судна, що регулярно відвідують заповідний та переважно ізольований регіон.
Україна підтримала французький проект Antarctique 2.0°C з вивчення зміни клімату й впливу людської діяльності на екосистеми Антарктики. На станцію «Академік Вернадський» прибули двоє дослідників з Франції, які в найближчі півтора місяці працюватимуть разом з українськими полярниками.
Read More
Експедиція українських альпіністів вирушила на штурм найвищої точки Антарктиди – масиву Вінсон.
До складу експедиції увійшли 10 українських альпіністів із Харкова, Києва, Львова та Луганської області.
Після прибуття на континент альпіністів чекає 12-денне сходження.
Хоч і дуже далеко від дому та своїх родин, та все ж українські полярники на антарктичній станції “Академік Вернадський” також святкують Різдво.
Бажаємо усім їм світлих і радісних різдвяних свят!
На українську антарктичну станцію прибула частина сезонної експедиції, переважно інженери та механіки, які продовжать роботи з модернізації станції.
До Нового року вони доставили зимівникам свіжі овочі та фрукти, які закінчилися ще кілька місяців тому.
Для полярників 26-ї УАЕ це перші гості з квітня 2021 року.
26-та Українська антарктична експедиція, яка в цей час працює на станції “Академік Вернадський”, надіслала новорічне привітання з крижаного континенту.
Керівник експедиції Богдан Гаврилюк від усієї команди побажав українцям у 2022 році здоров’я, успіхів та натхнення.
Нідерландські студенти вирушать до Антарктиди, щоб побудувати безпілотний «антарктидохід».
Прототип пристрою готовий.
Під час його розробки студенти надихалися марсоходами.
Під шельфовим льодовиком в Антарктиці дослідники виявили 77 видів живих істот, зокрема черв’яків та мохуваток.
Це набагато більше, ніж очікувалося.
Команда дійшла висновку, що під шельфовим льодовиком має бути достатньо водоростей, які переносяться з відкритої води, щоб живити міцну харчову мережу.
Навіть величезна віддаленість від цивілізації та суворі кліматичні умови не зупинили кілька груп мисливців за затемненнями, що вирішили поспостерігати за цим рідкісним природним явищем. Одна з таких груп розташувалася на базі «Юніон Глейшер». У полюванні за затемненням також взяли участь два спеціальні авіарейси. Спостереження велися і з борту судна National Geographic Endurance (експедиція Lindblad Expeditions), яке перебувало у південній частині Атлантичного океану.
Read More