Маркіян Прохасько пише про філософію фотографування як споживання, яке заважає бути зі світом у конкретний момент.
На прикладі антарктичної експедиції він показує, що для унікальних фото зовсім не обов’язковою є дорога фотоапаратура і гігабайти знімків.
Похмурі незаймані землі на краю світу приховують замерзлі рештки людських тіл. Кожне з них оповідає історію стосунків людства з цим негостинним континентом.
Усі сучасні технології та знання не рятують від смертельної небезпеки, з якою стикається кожен, хто вирушає в Антарктиду.
“Думаю, писати про Антарктиду в Антарктиді я цілий рік зміг би, бо я це дуже люблю. Перевага писання, яким я займаюся, у свободі, – розповідає Маркіян Прохасько.
Настанова “якщо можеш не писати – не пиши” актуальна для всього. Можеш не займатися дослідженнями – не займайся. А хто не може без цього жити – саме той хай і займається”.
Нещодавно вийшов український переклад книги Райнгольда Месснера «Антарктида: рай і пекло».
Публікуємо яскраві враження від книги і коментарі альпініста Олексія Келіна, полярника Ігоря Гвоздовського та видавця Володимира Гуровіча.
Видавництво TravelBook видало український переклад книги Райнгольда Месснера «Антарктида: рай і пекло». Автор описує досвід перебування в безмежній широчині простору, самотність у нескінченності, де немає нічого підвладного людині та де стираються межі між такими поняттями, як рай і пекло.
Публікуємо післяслово до книги українського полярника Олександра Міхо.
Британську антарктичну станцію Halley VI на льодовику Бранта люди залишили в лютому 2019 року.
Але вона досі продовжує працювати в автономному режимі: самостійно обробляє дані про клімат і атмосферу, а енергії на це тепер їй потрібно набагато менше.
Учасники зимувального загону 24-ї Української антарктичної експедиції та учасники сезонного загону повернулися в Україну.
Обидва загони експедиції блискуче впорались зі своїми завданнями, зазначив у коментарі директор НАНЦ Євген Дикий.
З Чилі до України повертаються учасники річної 24-ї Української антарктичної експедиції та члени сезонного загону, які працювали на станції “Академік Вернадський” протягом кількох місяців.
На початку наступного тижня очікується їхнє прибуття до Києва.
Одним з напрямків наукової діяльності на антарктичній станції “Академік Вернадський” є вивчення кріосфери – льодовиків та снігового покриву.
Про георадарні дослідження в Антарктиці пише учасник сезонної експедиції 2020 геофізик Анатолій Чернов.
Уперше поблизу антарктичної станції «Академік Вернадський» в протоці Пенола з глибини 280 метрів дослідники відібрали зразки невідомих раніше видів глибоководних гідробіонтів.
Разом з Владленом Трохимецем активну участь у відборі проб брала команда у складі Ігоря Дикого, Антона Омельченка, Тараса Білого та Олександра Салганського.