Сорок скелелазних маршрутів, річка, парк і навіть дракон у скелях – усім цим вабить туристів скеледром у Денишах. Крім того, село відоме своїм однойменним санаторієм, де пацієнтів лікують радонові ванни та довколишня краса, адже цю місцевість доволі часто називають «поліською Швейцарією».
Read More
В кінці ХІХ – поч. ХХ ст. у краківській громаді з’явилися блискучі зірки українського неба – Богдан Лепкий, Василь Стефаник та В’ячеслав Липинський, завдяки яким серце українського Кракова почало битися з новою силою. Також тут запрацювала філія товариства “Просвіта”.
Read More
Кожен океан Землі омиває принаймні один табурет, залишений біля хвиль на згадку про велику подорож. Це дивацька соціологія за версією гри шаленого мандрівника і режисера Леоніда Кантера. Він уже перетнув кордон іншого виміру, але залишилася «Людина з табуретом» – авантюрний, світового (або ж океанського) масштабу проект і однойменний фільм про непересічного автора ідеї та її блискуче втілення.
Read More
Продовжуючи мандрівку стародавніми вуличками Кракова, відвідайте духовний центр української громади Кракова та помилуйтеся іконостасом церкви св. Норберта, як милувався ним Богдан Лепкий та багато інших наших співвітчизників. Під час прогулянки тінистими Плантами, не забудьте посидіти на Руському колі, адже Краків – місто з давніми українськими традиціями.
Read More
Ужанський нацпарк з унікальним списком туристичних принад майже не має українських відвідувачів. Тисячі гектарів резерватів букових пралісів та старовинна дерев’яна церква на честь св. Михаїла в селі Ужок – з переліку світової спадщини ЮНЕСКО; саме тут містичне місце падіння найбільшого в Європі метеорита в селі Княгиня; а ще – тисячолітні дуби й унікальна гора Кременець, на вершині якої сходяться три кордони; багато старовинних дерев’яних храмів і початки двох культових річок — Ужа та Сяну; фортифікаційні споруди часів Першої світової так званої лінії Арпада й унікальної краси залізничні мости та тунелі австро-угорських часів; також два курорти: мінеральний з “квасною” водою та гірськолижний з найдовшою трасою в Україні.
Read More
Перелом ХІХ – ХХ ст. характеризувався пожвавленням національної консолідації європейських народів, які не мали своєї державності. Тож і в Кракові місцеве українство поступово підвищувало свою самосвідомість та консолідувалося навколо греко-католицькою церкви. Краківська атмосфера впливала на формування таких постатей, як Василь Стефаник та Богдан Лепкий, виховувала плеяду українців готових битися за свою Батьківщину в рядах Українських Січових Стрільців та Української Галицької Армії. Інша ж частина українців активно асимілювалася.
Read More
У цій частині циклу Івана Парнікози оглянемо краківські пам’ятки, пов’язані з Україною XVII-ХІХ ст.
У Кракові залишилися сліди визвольного повстання Богдана Хмельницького. А на дошці вербувального пункту Січневого повстання під гербами Литви та Польщі ми можемо побачити й символ русинів – архангела Михаїла. Розуміння того, що без українців та білорусів у визвольному повстанні не обійтися прийшло таки до поляків, але надто пізно…
У черговій частині мандрівки Краковом з Іваном Парнікозою ми відвідаємо замок Вавель та ознайомимося з численними пам’ятками, значна частина яких пов’язана з історією України. Також відвідаємо старий Ягелонський університет, пройдемо шляхами Юрія з Дрогобича. Ми дізнаємося про першодрукаря слов’янських церковних книжок Швайпольта Фіоля та про бурсу для бідних студентів з Литви та Русі.
Read More
Нарис Василя Придатко-Доліна про справжніх, нескорених художників Півночі – Володимира Мельниченка та Аду Рибачук (АРВМ), які починали свій творчий шлях на острові Колгуєв (Баренцеве море, Арктика) у 1960-х. Творча спадщина АРВМ і далі перетворюється на безцінний скарб знань про побут далеких північних народів, набуває все більшого художнього, етнографічного і пізнавального значення. Використано маловідомі широкому загалу спогади Роквелла Кента про АРВМ, у т.ч. вперше перекладені українською.
Read More
Чудова природа Волині, незаймані водно-болотні угіддя, ліси, луки, мальовничі села. Перше враження після гамірного Києва – наче потрапив у казку, пише Олександр Савицький.
На сьогодні найбільш нагальною проблемою для розвитку регіону є проект великого транспортного коридору Е40, перспектива впровадження якого зараз активно обговорюється на міждержавному рівні.