Повернення людини на Місяць і його дослідження в межах програми Artemis може стати наступним кроком до освоєння Марса. За рівнем складності це навіть не другий Місяць, а абсолютно новий Всесвіт. Саме тому потрібні такі проміжні кроки, а польоти на Марс ще не стали реальністю, хоча сучасні космічні апарати є значно надійнішими, безпечнішими та потужнішими за ті, що використовувалися в місіях Apollo.
Read MoreКатегорія: Статті
Як Харків став світовою столицею холоду
23 березня 1931 року в стінах Українського фізико-технічного інституту (УФТІ) у Харкові вперше було отримано рідкий водень. Це не просто технічне досягнення — це був вступ України до елітного «клубу наднизьких температур», де на той момент перебували лише три міста світу: Лейден, Торонто та Берлін.
Read MoreЯдерна енергетика в космосі. Хто попереду?
NASA реалізує програму зі створення місячного ядерного реактора до 2030 року. Окрім Сполучених Штатів, амбітні плани щодо зведення атомних електростанцій на Місяці мають Росія та Китай — ці дві держави домовилися спільно реалізувати свій проєкт і завершити його до 2035 року.
Чому для цих трьох країн настільки важлива першість у розміщенні ядерного реактора на Місяці?
Гренландізація Антарктиди
Науковці вказують, що Антарктида переживає процес, який отримав назву «гренландизація» — прискорене поверхневе танення, зменшення морського льоду і стрімкий відступ льодовиків, що характерне саме для Гренландії. Вони підкреслюють: «майбутнє прийшло набагато швидше, ніж очікувалося».
Read MoreНад чим сьогодні працюють наші учені? Читання пам’яті професора Віталія Стріхи
Академія наук вищої школи України щорічно проводить Академічні читання пам’яті професора Віталія Стріхи.
За традицією, під час Читань були виголошені наукові доповіді й повідомлення з різних актуальних напрямків розвитку сучасної науки й вищої школи, які разом дозволяють скласти непогане уявлення, які проблеми хвилюють сьогодні українських науковців.
Протока Дрейка
Гігантські хвилі, що здіймаються на десятки метрів, вирують у протоці Дрейка, ніби розгнівана стихія океану демонструє свою міць. Ця водна артерія, що простягається між краєм Південної Америки та Антарктидою, з’єднує Тихий і Атлантичний океани, з глибинами понад 5000 метрів і потужними течіями, визначає глобальний клімат, ізолюючи холодний континент льодовиковим бар’єром.
Read MoreМарина Гайдаржи: «Наші колекції пережили революцію, Першу світову, Другу світову. І ми намагаємося вижити й тепер».
186 років традицій і понад дев’ять тисяч видів рослин — ботанічний сад імені академіка О.В. Фоміна зберігає унікальні колекції та продовжує бути осередком науки й освіти.
Живий музей природи: директорка ботсаду Фоміна Марина Гайдаржи – про унікальні рослини, холод і витривалість.
Про «бойових пінгвінів» – Радіо Свобода
Бойовими пінгвінами називають учасників антарктичних експедицій, які долучилися до Сил оборони України.
Військова служба поставила їхню наукову чи технічну кар’єру на паузу, однак усі вони сподіваються, що одного дня повернуться до неї. І багато з них мріє знову взяти участь в антарктичних експедиціях.
Українській антарктичній станції «Академік Вернадський» – 30 років
6 лютого 1996 року Велика Британія безкоштовно передала Україні свою антарктичну станцію «Фарадей», яку перейменували на «Академік Вернадський». Безсумнівно, це була визначна подія в історії нашої держави та науки.
Про історію передачі станції та цікаві факти про неї.
“Загублене місто” на дні океану
У глибинах Атлантичного океану, на захід від Серединно-Атлантичного хребта, приховане одне з найнезвичніших місць на планеті – гідротермальне поле, відоме також як “Загублене місто”. Це скупчення гігантських вапнякових веж і колон, що здіймаються з океанського дна на глибині понад 700 метрів. На думку вчених, подібні середовища могли стати однією з колисок життя на Землі.
Read More