Біля італійсько-французької дослідної станції Конкордія в Антарктиді у кризі вирубали 35-метрову печеру для збереження зразків гірських льодовиків, яким загрожує танення. Цей природний сховок допоможе науковцям досліджувати кліматичну історію Землі навіть у випадку, якщо розтануть ті льодовики, з яких узяли зразки.
Read More
Екіпаж Crew-11 з хворим астронавтом достроково повернувся з Міжнародної космічної станції на Землю.
Це перша евакуація з МКС із медичних причин за всю історію її існування. Експерти наголошують, що в подальших тривалих експедиціях за межі Землі обов’язковою має брати участь кваліфікований медичний персонал.
В Антарктиці українські полярники спостерігають дивовижні природні явища: крижані млинці, снігові пампухи, крижане намисто, снігові карнизи та інші.
Дивіться фото цих утворень наших полярників і пояснення їхньої природи.
Щорічно на початку року екіпаж станції Амундсен-Скотт, яка розташована на Південному полюсі планети, збирається, щоб перемістити позначку географічного Південного полюса.
Тим часом, на іншому кінці планети, на Північному полюсі, такої проблеми немає.
Як живуть і працюють українські полярники в Антарктиці, які загрози виникають “на краю”світу, що відбувається з озоновою дірою та що буде, якщо розтануть усі льодовики на планеті – в інтерв’ю керівника 30-ї Української антарктичної експедиції Олександра Полудня.
Read More
Вийшов черговий номер Українського антарктичного журналу. У цьому числі представлені наукові статті, зокрема, про дослідження мінливості погоди в Західній Антарктиці, накопичення кадмію у різних живих антарктичних істотах, визначення оптимального розміру та місця розміщення сонячних та вітрових станцій в Антарктиці.
Read More
Минулого року у Володимирі був знайдений “Скарб купця”. Він містить велику колекцію давньоруських скляних браслетів та інші прикраси і предмети. Про це повідомив керівник Волинської археологічної експедиції ДП “НДЦ “Охоронна археологічна служба України” Віктор Баюк.
Знахідка цілих скляних браслетів у такій кількості є безпрецедентною для історії археологічних досліджень теренів Києво-Руської держави. Комплекс із Володимира складається з 573 цілих браслетів, що різняться формою, кольором та розміром.
Протягом 63 днів Мішель Сіфр жив на глибині 130 метрів під землею, у печері, позбавленій природного світла і будь-яких пристроїв для вимірювання часу. Найбільш очевидними були наслідки для циркадного ритму дослідника – він втратив зв’язок із 24-годинним циклом Землі, перейшовши до більш тривалого циклу сну і неспання. У результаті експеримент Сіфра поклав початок усій царині хронобіології людини.
Read More
Тетяна Баглай – одна з чотирьох жінок у команді 29-ї Української антарктичної експедиції. У 2024 році вона пройшла конкурсний відбір та провела рік на станції “Академік Вернадський”, досліджуючи різні види планктону та “цвітіння” снігу біля станції. Заради цього Тетяна почала вивчати іспанську, пройшла курс управління дронами, отримала ліцензію на право керування моторним човном та відмовилась від перспективної роботи.
Read More
Острозький замок є однією з найвизначніших пам’яток української історії та архітектури. Ця фортеця, заснована в XIV столітті князями Острозькими, слугувала не лише оборонним оплотом, але й центром культурного та інтелектуального життя Волині. З роками замок перетворився на музейний комплекс, де зберігаються артефакти, що розповідають про епоху Ренесансу, князівські інтриги та внесок у розвиток освіти.
Read More