Шталаг 319. Життя в’язнів і місця останнього спочинку

Тисячі радянських військовополонених були приречені на загибель. Розповідь про їхню трагічну долю доповнює картину глобальної катастрофи, якою була Друга світова війна.
Про життя в’язнів, їх опір і колаборацію, ліквідацію таборів і затирання слідів злочинів, а також про місця пам’яті – у другій частині статті Івана Парнікози.

Read More

Шталаг 319, або трагедія радянських військовополонених у Холмі

Старий княжий Холм пам’ятає багато. Він бачив злети і падіння тутешніх слов’ян. Місту судилося стати одним з центрів українського громадського життя.
Проте пам’ятає Холм і часи страху та плачу, часи масових вбивств під час Другої світової війни. Тихі вулички Холма до сьогодні зберігають пам’ять про страшний злочин, який чинили тут гітлерівці.

Read More

Почайна і її витоки

Про історію і дослідження витоків легендарної річки Почайни розповідають краєзнавці Володимир Литвиненко та Вадим Перегуда.
Матеріал доповнюють посилання на дослідження Івана Парнікози та лекцію Анабелли Моріної.

Read More

Українські сліди у Кракові. В часи українсько-польського протистояння на Галичині

Продовжуючи розпочату в минулих частинах подорож циклом «Українські сліди у Кракові», цього разу поринемо в атмосферу міста під час великого зламу – розпаду Австро-Угорської імперії.
Тоді українцям і полякам судилося зіткнутися на землях Східної Галичини у короткій, але дуже жертовній боротьбі один з одним за свої держави.

Read More

Українські вчені стали авторами розділу про суходільні екосистеми Антарктиди в «Енциклопедії світових біомів»

Авторами одного з розділів «Енциклопедії світових біомів» – про суходільні екосистеми Антарктиди – стали Іван Парнікоза та Ірина Козерецька, вчені Національного антарктичного наукового центру. Посилання на статтю учених.

Read More

Українські сліди у Кракові. Місцями Андрія Шептицького

Краків відіграв значну роль у становленні людини, яка здійснила поворот української греко-католицької церкви на служіння інтересам українського народу, великого патріота митрополита кира Андрія Шептицького.
Про це – в черговій частині циклу.

Read More

Українські сліди у Кракові. Українські митці та театр

В кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Краків мав важливе значення для формування цілої плеяди українських митців. Вони були учнями Краківської академії мистецтв.
Має тогочасний Краків і свої театральні українські сторінки. Про них – у цій частині циклу.

Read More

Українські сліди у Кракові. «Просвіта» і українська інтелігенція часів «матінки Австрії»

В кінці ХІХ – поч. ХХ ст. у краківській громаді з’явилися блискучі зірки українського неба – Богдан Лепкий, Василь Стефаник та В’ячеслав Липинський, завдяки яким серце українського Кракова почало битися з новою силою. Також тут запрацювала філія товариства “Просвіта”.

Read More

Українські сліди у Кракові. Хрестовоздвиженська греко-католицька парафія і церква св. Норберта

Продовжуючи мандрівку стародавніми вуличками Кракова, відвідайте духовний центр української громади Кракова та помилуйтеся іконостасом церкви св. Норберта, як милувався ним Богдан Лепкий та багато інших наших співвітчизників. Під час прогулянки тінистими Плантами, не забудьте посидіти на Руському колі, адже Краків – місто з давніми українськими традиціями.

Read More

Українські сліди у Кракові. Народна меншина та українець-мер

Перелом ХІХ – ХХ ст. характеризувався пожвавленням національної консолідації європейських народів, які не мали своєї державності. Тож і в Кракові місцеве українство поступово підвищувало свою самосвідомість та консолідувалося навколо греко-католицькою церкви. Краківська атмосфера впливала на формування таких постатей, як Василь Стефаник та Богдан Лепкий, виховувала плеяду українців готових битися за свою Батьківщину в рядах Українських Січових Стрільців та Української Галицької Армії. Інша ж частина українців активно асимілювалася.

Read More