Степан Рудницький. Дещо про Антарктиду

Представляємо увазі читачів перший відомий текст українською мовою про Антарктику, який належить засновнику української географії Степану Рудницькому і датується 1904 роком. Праця Рудницького дає нам приємність перенестися назад у часі і уявити, як сприймали Антарктиду тогочасні люди, базуючись на знаннях, отриманих обмеженою кількістю експедицій.
Передмова і коментарі Івана Парнікози та Юрія Шепети.

Read More

Українці у складі радянських антарктичних експедицій

У цій статті-розвідці автори – Іван Парнікоза та Олександр Яровий роблять спробу відшукати українців серед учасників радянських антарктичних експедицій, орієнтуючись на їхні прізвища, що може стати відправною точкою до дальших пошуків.
У другій частині розвідки наведено відомості щодо деяких учасників радянських антарктичних експедицій, пов’язаних з Україною.

Read More

Районування, клімат, топографія та геологія району Аргентинських островів

Аргентинські острови, де розташована станція «Академік Вернадський», знаходяться в умовах Морської Антарктики, субантарктичному кліматичному поясі і в передгір’ї Антарктичного півострова, що в значній мірі визначає погодно-кліматичні умови.
Складний антарктичний рельєф, скельні вежі, розломи та плато, над поверхнею моря і під його хвилями, припливно-відпливна зона та ефемерні прісні озера та струмки слугують місцем де існує найбільш екстремальне на земній кулі життя.

Read More

Історія української Антарктики. Частина 4.

На жаль, ми мало цікавимося історією участі наших земляків у ранніх дослідженнях Антарктиди та багатолітньої діяльності українців у рамках радянських антарктичних експедицій. Найближчим часом планується створення музею Антарктики. Важливим питанням є й увічнення українського антарктичного минулого в топоніміці району Аргентинських островів. Про це і більше – в заключній частині матеріалу Івана Парнікози.

Read More

Історія української Антарктики. Частина 3.

“Як постала база F на острів Вінтер? У лютому 1946 р. судно «Трепассі», що обслуговувало вже створені англійські бази, зайшло на Аргентинські острови. Тут на острові Вінтер британці виявили прекрасно збережені будівлі, створені експедицією Дж. Райміла. Однак, над ними майорів аргентинський прапор…”
Продовження статті Івана Парнікози про дослідження регіону Аргентинських островів та історію становлення британської бази «Faraday».

Read More

Історія української Антарктики. Частини 1, 2.

Проходячи повз крижані поля, скелі та вкриті снігом острови на сучасному судні, мимоволі задаєш собі питання, як подібне робили наші предки на своїх вітрильниках? Загалом, освоєння Південного океану триває вже більше 200 років. Іван Парнікоза розповідає про відкриття і дослідження регіону Аргентинських островів та історію становлення британської бази «Faraday», а сьогодні – української станції Академік Вернадський.

Read More

Рослинний світ та ґрунти району Аргентинських островів

Про те, що Антарктика може бути зеленою, відомо небагатьом. Але достатньо вибрати сонячний малосніжний день і вирушити у світ таємниць наземної антарктичної рослинності, щоб зробити для себе чимало вражаючих відкриттів. 
Про флору, рослинність та ґрунти району бухти Артура – Аргентинських островів читайте у статті Івана Парнікози.

Read More

Фауна району Аргентинських островів

Коли нам говорять про Антарктику, то уява автоматично малює пінгвінів. Дійсно, дуже своєрідна фауна – одна з головних візитівок Антарктики. Вона сформувалася в процесі тривалої адаптації до найбільш екстремального клімату на землі, а також в умовах, коли головним джерелом поживних речовин та середовищем життя є океан. Докладно про тваринний світ Аргентинських островів читайте у статті Івана Парнікози.

Read More

Природна історія Антарктики

Антарктичний континент пережив чи не найдраматичнішу з усіх історію становлення ще до того, як перші вітрильники досягнули його берегів. Але у природній історії Антарктиди ще багато незрозумілого і нез’ясованого. Адже більша частина не тільки континенту, але й Антарктичного півострова все ще недоступна для регулярного вивчення.
Про це читайте в оновленій і доповненій статті Івана Парнікози.

Read More

До 25-річчя станції «Академік Вернадський» (продовження)

Лист в Антарктиду? Чом би й ні? За бажання можна надіслати і сьогодні, й отримати відповідь. Але перші українські експедиції з особливим трепетом чекали на листи, адже дзвінки в Україну через супутниковий зв’язок були надто дорогими. Тоді єдиною ниточкою, яка постійно сполучала «Академік Вернадський» з «великою землею», був радіозв’язок.

Read More