Степан Рудницький. Дещо про Антарктиду

Представляємо увазі читачів перший відомий текст українською мовою про Антарктику, який належить засновнику української географії Степану Рудницькому і датується 1904 роком. Праця Рудницького дає нам приємність перенестися назад у часі і уявити, як сприймали Антарктиду тогочасні люди, базуючись на знаннях, отриманих обмеженою кількістю експедицій.
Передмова і коментарі Івана Парнікози та Юрія Шепети.

Read More

Добірка книг для бібліотеки станції «Академік Вернадський» поповнюється

Наступна добірка книг сприятиме осмисленню сучасних подій з відстані тисяч кілометрів.
Блискучий політичний журналіст Віталій Портников передав у бібліотеку станції «Академік Вернадський» свої збірки публіцистики, які охоплюють останні два десятиліття з життя України та світу.

Read More

Історія української Антарктики. Частини 1, 2.

Проходячи повз крижані поля, скелі та вкриті снігом острови на сучасному судні, мимоволі задаєш собі питання, як подібне робили наші предки на своїх вітрильниках? Загалом, освоєння Південного океану триває вже більше 200 років. Іван Парнікоза розповідає про відкриття і дослідження регіону Аргентинських островів та історію становлення британської бази «Faraday», а сьогодні – української станції Академік Вернадський.

Read More

Антарктична шевченкіана

Торік напередодні шевченківських днів ми опублікували нарис Василя Придатко-Доліна у чотирьох частинах «Краплина Антарктиди в океані Шевченкіани». Публікація викликала жвавий інтерес читачів, оскільки відкрила малознані факти з життя Тараса Шевченка і фактично започаткувала новий напрямок шевченкознавства – Антарктичну шевченкіану.

Read More

Краплина Антарктиди в океані Шевченкіани. 4 частина

Як не дивно, у своєму щоденнику Т.Шевченко залишив спогад спілкування із «учасником» південно-полярної експедиції Ф. фон Беллінґсгаузена, і навіть намалював його портрет. Виявилось також, що у щоденник кобзаря увійшла згадка про експедицію Ф. фон Беллінґсгаузена, як про невдалу. Про це – у четвертій частині нарису Василя Придатко-Доліна.

Read More

Краплина Антарктиди в океані Шевченкіани. 3 частина

Тарас Шевченко був неофіційним, але єдиним творцем топографічних пейзажів Аральської експедиції. Ймовірність того, що він змалював нововідкриті острови Беллінсгаузена і Лазарєва, або хоча б один із них, 31 серпня 1849 року олівцем (а пізніше відтворив в акварелі), є досить високою. Про це – у третій частині нарису Василя Придатко-Доліна.

Read More

Краплина Антарктиди в океані Шевченкіани. 2 частина

У другій частині нарису “Як художник-у-засланні Тарасъ Шевченко допомагав відкривати острови Беллинсгаузенъ і Лазаревъ” Василь Придатко-Долін вибудувує деталізований історичний ряд подорожі Тараса Шевченка на Аральске море.

Read More

Краплина Антарктиди в океані Шевченкіани

Як художник-у-засланні Тарас Шевченко допомагав відкривати острови Беллинсгаузенъ і Лазаревъ. Чи встиг він їх змалювати?
Про це – у нарисі популяризатора історії Арктики і Антарктики, біолога і художника Василя Придатко-Доліна.

Read More

Були колись острови Беллінсгаузена і Лазарева

А чи знали ви, що художник-у-засланні Т.Шевченко був обізнаний із творами Ж.Араґо, Ж.Дюмон-Дюрвіля, А.Крузенштерна, Ф. фон Беллінґсгаузена, В.Головніна, і що він встиг поспілкуватися з декількома сучасниками експедиції Беллінґсгаузена, і навіть замалював одного із них? Що сучасники звертались до Ф. фон Беллінґсгаузена, аби той замовив слово за рядового Т.Шевченка перед самим Імператором?

Read More

200 років з часу відкриття Антарктиди: українці серед першовідкривачів

200 років минуло з часу відкриття Антарктиди. Версій щодо першопрохідців було багато, однак саме РФ активно набиває собі першість. Що ж, не дивно. Знаючи і розуміючи стратегію країни-сусіда, їм притаманно присвоювати собі чужі досягнення: наших – українських – спортсменів, письменників чи композиторів… А як щодо учасників перших експедицій до Антарктиди?

Read More