Краплина Антарктиди в океані Шевченкіани. 4 частина

Як не дивно, у своєму щоденнику Т.Шевченко залишив спогад спілкування із «учасником» південно-полярної експедиції Ф. фон Беллінґсгаузена, і навіть намалював його портрет. Виявилось також, що у щоденник кобзаря увійшла згадка про експедицію Ф. фон Беллінґсгаузена, як про невдалу. Про це – у четвертій частині нарису Василя Придатко-Доліна.

Read More

Краплина Антарктиди в океані Шевченкіани. 3 частина

Тарас Шевченко був неофіційним, але єдиним творцем топографічних пейзажів Аральської експедиції. Ймовірність того, що він змалював нововідкриті острови Беллінсгаузена і Лазарєва, або хоча б один із них, 31 серпня 1849 року олівцем (а пізніше відтворив в акварелі), є досить високою. Про це – у третій частині нарису Василя Придатко-Доліна.

Read More

Краплина Антарктиди в океані Шевченкіани. 2 частина

У другій частині нарису “Як художник-у-засланні Тарасъ Шевченко допомагав відкривати острови Беллинсгаузенъ і Лазаревъ” Василь Придатко-Долін вибудувує деталізований історичний ряд подорожі Тараса Шевченка на Аральске море.

Read More

Краплина Антарктиди в океані Шевченкіани

Як художник-у-засланні Тарас Шевченко допомагав відкривати острови Беллинсгаузенъ і Лазаревъ. Чи встиг він їх змалювати?
Про це – у нарисі популяризатора історії Арктики і Антарктики, біолога і художника Василя Придатко-Доліна.

Read More

Були колись острови Беллінсгаузена і Лазарева

А чи знали ви, що художник-у-засланні Т.Шевченко був обізнаний із творами Ж.Араґо, Ж.Дюмон-Дюрвіля, А.Крузенштерна, Ф. фон Беллінґсгаузена, В.Головніна, і що він встиг поспілкуватися з декількома сучасниками експедиції Беллінґсгаузена, і навіть замалював одного із них? Що сучасники звертались до Ф. фон Беллінґсгаузена, аби той замовив слово за рядового Т.Шевченка перед самим Імператором?

Read More

200 років з часу відкриття Антарктиди: українці серед першовідкривачів

200 років минуло з часу відкриття Антарктиди. Версій щодо першопрохідців було багато, однак саме РФ активно набиває собі першість. Що ж, не дивно. Знаючи і розуміючи стратегію країни-сусіда, їм притаманно присвоювати собі чужі досягнення: наших – українських – спортсменів, письменників чи композиторів… А як щодо учасників перших експедицій до Антарктиди?

Read More

Василь Придатко-Долін: «Cквозь шедшій тогда снѣгъ…»

Інтерв’ю Василя Придатко-Доліна для видання «Експедиція XXI», про те, як радянські історики подавали історію відкриття Антарктиди радянському читачеві, віддаляючись від історичної правди, не звертаючи увагу ні на морські традиції, ні на славетність імен — на догоду якійсь уяві про патріотичну доцільність, про правильне і неправильне.

Read More

Нотатки до біографії Михайла Петровича Лазарєва (1788-1851)

Михайло Лазарєв був яскравою, талановитою людиною і зробив великий внесок у розбудову Чорноморського флоту, ключових припортових міст (Миколаєва, Севастополя, Одеси), тому військові історики назвали цей період «Лазаревською епохою».

Read More

Розвідка з історії південно-полярної експедиції Фабіана Готліба Тадеуса фон Беллінґсгаузена (1819-1821). Частина 3

Публікуємо закінчення розвідки Василя Придатко-Доліна про історію південно-полярної експедиції Фабіана Готліба Тадеуса фон Беллінґсгаузена (1819-1821). У цій частині йдеться про внесок Джеймса Кука, маніпуляції з історичною інформацією щодо Антарктики, підводяться підсумки і даються висновки.

Read More

Розвідка з історії південно-полярної експедиції Фабіана Готліба Тадеуса фон Беллінґсгаузена (1819-1821). Частина 2

Публікуємо другу частину розвідки Василя Придатко-Доліна про історію південно-полярної експедиції Фабіана Готліба Тадеуса фон Беллінґсгаузена (1819-1821). Тут читачі знайдуть чимало нових і маловідомих деталей щодо біографій двох старших офіцерів шлюпу «Восток» – Ф.Беллінґсгаузена та І.Завадовського.

Read More