Павло Тарасович
200 років минуло з часу відкриття Антарктиди. Версій щодо першопрохідців було багато, однак саме РФ активно набиває собі першість. Що ж, не дивно. Знаючи і розуміючи стратегію країни-сусіда, їм притаманно присвоювати собі чужі досягнення: наших – українських – спортсменів, письменників чи композиторів… А як щодо учасників перших експедицій до Антарктиди?
В 2020 році надійшло багато інформації про відкриття Антарктиди російською експедицією Беллінґсгаузена в 1820 році. Давайте спробуємо історично проаналізувати та дослідити алгоритм відкриття та досліджень цього холодного і далекого континенту, яке відбулось дві сотні років тому.
Невідома Південна Земля (Terra Australis nondum Incognita) – колись ця земля уявлялася зеленою та чудовою, а на картах зображувалася розташованою десь далеко за Південний полюс.
Перші згадки про відвідування антарктичних вод – це оповіді про вікінгів, котрі проводили промисел на китів у Південному океані в давні часи.
Згодом – після відкриття Нового світу – іспанські, португальські, а потім і британські та французькі мореплавці поступово просувалися своїми мандрівками вздовж побережжя Південної Америки аж до мису Горн.
Найбільш широкою та небезпечною в тому районі була протока Дрейка. Названа вона іменем сера Френсіса Дрейка, англійського адмірала, котрий до того був звичайнісіньким піратом і пройшов цю протоку в 1578 році, а португалець Мегеллан відкрив іншу протоку біля острова Вогняна Земля, що згодом почала носити його ім’я – Магелланова протока.
Перші записи спостережень будь-яких земель в антарктичних водах та територіях відносять до групи субантарктичних островів, відкритих у 1675 році англійським купцем Антоні де ла Роше. Він повертався з Перу і його судно занесло сильним штормом до мису Горн а далі – до островів Південна Джорджія що на широті 55 градусу.
Хто ж був наступним в історії відкриття Антарктиди? Французька експедиція Жана-Батіста Шарля Буве де Лозьє в 1739 році відкрила острів Буве. В 1756 році іспанське судно Леон пройшло довкола островів Південна Джорджія, про що зроблено допис одного з пасажирів – Дуклоза Гайота.
А вже у 1773-1775 роках великий англійський мореплавець та дослідник Джеймс Кук під час організованої ним кругосвітньої подорожі вздовж п’ятдесятої південної паралелі, щоб відкрити та нанести на карту південний континент досягнув широти 60 градуса. А 30 січня 1774 року експедиція Джеймса Кука досягнула найбільш південної точки своєї подорожі – широти 71 градуса! Але тоді Кук був зупинений щільним паковим льодом, і при цьому він вирішив, що південного континенту не існує, та з такою хибною думкою змушений був повернути назад.
Незважаючи на це, дослідження та відкриття Джеймса Кука назавжди лишилися в історії багатьох його відкриттів. Наприклад, саме Кук відзначив насиченість китів та тюленів у водах Антарктики. І вже на початку 1800-х років, використавши цю інформацію, багато американських суден зайнялися промислом тюленів та китів у водах прибережних територій Антарктики, але все тримали в секреті, боячись конкуренції. Бізнес, що тут додати…
В 1819 році Британська експедиція під керівництвом Вільяма Сміта відкрила Південні Шетландські острови та вперше висадились на острів Кінг-Джордж.
І, врешті, 27 січня 1820 року Російська експедиція під керівництвом Фадея Фадейовича Беллінґсгаузена наблизилась до шостого континенту. У складі експедиції були й українці. Так, капітан-лейтенант Іван Завадовський – заступник Беллінсгаузена – родом з Гадяча, прямий потомок запорізьких козаків. Отже, в антарктичних експедиціях Беллінґсгаузена брали участь і українці.
Сам Беллінсгаузен був етнічним німцем зі старовинного німецького роду, справжнє ім’я якого – Fabian Gottlieb Thaddeus von Bellingshausen. Чи він був першовідкривачем – дискусійне питання. Адже прибувши до Антарктики, Беллінґсгаузен не знав навіть назв островів, які вони отримали ще від Вільяма Сміта і давненько вже використовувалися американськими та британськими мисливцями на тюленів. Тому багато островів мали подвійні назви. Наприклад, острів Лівінгстон був також відомий, як Смоленськ, а острів Ватерлоо – як Кінг Джордж, і т. д. На Російських картах назви островів Беллінсгаузена так і називаються. Але міжнародні картографи прийняли за основу назви першого відкривача – Вільяма Сміта.
30 січня 1820 року інший відомий мореходець і дослідник Едвард Брансфілд став першою відомою людиною, котра дісталась побережжя Антарктичного півострова. Цій землі Брансфілд дав назву Трінітіленд – тепер півострів Трініті.
Ще багато дослідників та відкривачів південного континенту треба згадати, як освоювачів Антарктики. Це такі імена, як Натанієль Палмер, Джеймс Веделл, Джон Біско, Жан-Батист Чаркот, українець Антон Омельченко, Роальд Амудсен, Роберт Фолкон Скотт.
До речі, перша зимівка на антарктичному континенті відбулась в 1900 році під керівництвом норвежця Карстена Борхгревінка та під прапором Великої Британії.
За матеріалами книги рівнянина Павла Тарасовича, учасника П’ятої Української антарктичної експедиції на станції Академік Вернадський – «Антарктида – шостий континент».
