Зразки з Антарктики доставили до Варшави, а звідти — до Латвійського інституту гідроекології. Там вони чекали приїзду Марти Дзиндри та Анни Дацюк.
Аналіз антарктичних зразків став першим кроком у співпраці між Національним антарктичним науковим центром та Латвійським інститутом гідроекології. Сторони уклали угоду про подальше співробітництво, і не лише у сфері аналізу мікропластику, але й зоо- та фітопланктону.
У Тернополі до 31 травня діяла виставка “Україна в Антарктиці: дослідження і незламність”. Відкривав виставку директор НАНЦ Євген Дикий.
В інтерв’ю Суспільному він розповів про свій шлях в науці, роботу полярників, наукові відкриття української експедиції та те, як можна потрапити на станцію “Академік Вернадський”.
Випорожнення пінгвінів, або ґуано, виявилися здатними захищати самих птахів від глобального потепління, збільшуючи утворення хмар.
Пінгвіни є джерелом аміаку, який взаємодіє з сірковмісними газами в атмосфері та викликає конденсацію хмар. А сірковмісні гази здатні виробляти морські бактерії та водорості. Ці процеси разом сприяють охолодженню планети.
Минулими вихідними на антарктичній станції «Академік Вернадський» приймали особливих гостей. Українську станцію відвідали вчені та екіпаж британського науково-дослідницького судна RRS Sir David Attenborough.
Як відбувалася українсько-британська зустріч – дивіться фото.
24 квітня в Одесу завітала незвичайна фотовиставка про красу та вразливість нашої планети. Це спільна українсько–перуанська експозиція із символічною назвою «Планета “на грилі”: вразливі світи Антарктики та Амазонії».
У ній поєднані фото з двох протилежних за температурою екосистем: спекотних амазонських лісів та крижаної Антарктики.
Від шельфового льодовика в Антарктиді відколовся гігантський айсберг, який оголив цілу невідому екосистему. Її вже вдалося вивчити вченим, які працювали на дослідницькому судні в цьому районі. Ймовірно, вченим знадобляться роки, щоб описати нові види, які вони виявили.
Read More
Серед багажу, з яким наші полярники повертаються з Антарктики в Україну, є спеціальні сітки для аналізу наявності мікропластику в прісних водах крижаного континенту.
Латвійський інститут гідроекології в межах ініціативи IceMicroplastic почав дослідження наявності мікропластику в прісних водах паралельно в Арктиці та Антарктиці. Українська полярниця Марта Дзиндра відібрала зразки на материку поблизу станції «Академік Вернадський» для подальшого їх вивчення в Латвії.
Днями наші вчені отримали перші дані від усіх шести пристроїв, які активно мандрують за різними течіями в Південному океані. Крім того, на шляху зі станції «Академік Вернадський» до Чилі дослідники провели додаткові океанографічні вимірювання. Побудовані три профілі води на глибині до 1000 м. Кожен профіль має інформацію про провідність, температуру та солоність на різних глибинах. Також були виміряні такі показники, як розсіювання світла, кисень, pH, флюоресценція для фітопланктону та каламутність.
Read More
З’явилася найдокладніша карта Антарктиди без льоду. Вона дозволяє побачити «білий континент» так, ніби з нього видалили 27 млн. кубічних кілометрів льоду, оголивши високі гірські піки і глибокі каньйони, приховані під крижаним покривом.
Read More
Українські метеорологи провели унікальний експеримент — паралельно запустили радіозонди зі станції «Академік Вернадський» та з науково-дослідницького корабля «Ноосфера».
Таке «сканування» на висоті до 20 км дає найточнішу інформацію для вивчення процесів в атмосфері та прогнозування погоди.