Український науково-дослідницький корабель «Ноосфера» забезпечує дослідження у Південному океані на замовлення Національного наукового фонду США.
Вже кілька днів наш криголам працює у водах навколо американської антарктичної станції «Палмер».
Південний океан відіграє найбільшу роль у глобальній продуктивності фітопланктону, який відповідає за поглинання вуглекислого газу з атмосфери планети.
У новому дослідженні вченим вдалося розкрити рушійні сили глобального циклу цинку в земних океанах і те, як це впливає на клімат планети.
На українському науково-дослідницькому кораблі «Ноосфера» в Антарктиці розпочалося міжнародне біологічне дослідження. У межах співпраці польських та українських вчених було відібрано зразки морської фауни з дна Південного океану. Для проведення робіт використовували спеціальний придонний трал. Дослідження відбувалося в районі станції “Академік Вернадський” на трьох різних глибинах. На кожній з них були знайдені різні морські організми.
Read More
На морському дні між Тасманією та Антарктидою вчені знайшли ланцюг давніх підводних вулканів. Вони відіграють певну роль у формуванні океанських течій навколо Антарктиди. Ймовірно, вони можуть впливати на танення льодовиків та підвищення рівня моря, вважають учені.
Read More
У свій перший рейс з Одеси до Антарктики вирушив флагман українського наукового флоту – науково-дослідне судно «Ноосфера». Після 20-річної перерви Україна повертається до досліджень Південного океану.
Екіпаж криголама складається з 26 осіб. Також на його борту і вчені, які проводитимуть дослідження по всьому маршруту «Ноосфери».
Завдяки українським дослідницям міжнародний реєстр горбатих китів в одному з районів Південного океану збільшився майже в 15 разів,.
Це відкриває нові можливості з вивчення популяцій цих тварин та шляхів їхньої міграції.
Якщо межі інших океанів визначаються континентами, то межа Південного океану визначається течією.
До Південного океану відноситься акваторія, що оточує Антарктиду до 60 градуса південної широти, окрім протоки Дрейка і моря Скоша.
Завершилась експедиція українських біологинь Карини Вишнякової та Юлії Іванчикової, які 8 грудня 2020 року вирушили вивчати Південний океан. Близько 4-х місяців науковиці, які представляють Національний антарктичний науковий центр та Український науково-дослідницький центр екології моря, здійснювали дослідження на українському траулері «Море Содружества».
Read More
У білокровних риб збільшена поверхня зябрів щоб фіксувати якомога більше кисню з води, їхня шкіра не покрита лускою та пронизана судинами, що забезпечує респірацію також і поверхнею тіла. Температура замерзання крові крижаних риб -2,2°C, що забезпечують білки-антифризи.
Про це пишуть дослідниці Каріна Вишнякова та Юлія Іванчикова.
“Трохи більше ніж за місяць роботи на українському траулері «Море Содружества» ми провели 100 годин спостережень та зафіксували на цей час майже дві тисячі зустрічей китів. До 75% реєстрацій склали горбачі, крім того, ми зустрічали фінвалів (приблизно у 20% випадків), малих смугачів, декілька разів зустріли косаток та навіть південних китів”, – пишуть у бортовому щоденнику Каріна Вишнякова та Юлія Іванчикова.
Read More