“Незважаючи на криваву війну, надскладні обставини, українці продовжують працювати навіть в Антарктиці, до пізнання якої були причетними з найперших років відкриття білого континенту. Працюють наперекір спробам рашистів знищити все українське. Та українці в Арктиці-й-Антарктиці були є і будуть”, – пише полярник Василь Придатко-Долін у відгуку на книжку Маркіяна Прохаська “Мрія про Антарктиду”.
Read More
Розповідь-спомин про видатного дитячого хірурга, киянина, д.м.н., проф. О.Г. Дубровіна (1952–2022) та маловідомі сторінки його життя, а саме — подорож в Арктику, на о. Врангеля, у травні-червні 1983 року. Автор, Василь Придатко-Долін розшукав рідкісні записи про експедицію, додавши раритетні фотозображення, які раніше не публікували. Нарис дає уяву про полярний побут 1980-х, устрій життя, переміщення, спорядження тощо.
Read More
“Велична та своєрідна Полярна природа. То чарівна та пестлива з своїм чарівним літом, під час якого не переривається день, то похмура та бурлива з тоскною ніччю, яка тягнеться цілу зиму,— незабутнє враження лишає вона в тих, хто хоч недовгий час зближувався з нею”.
Зі спогадів Іллі Барабаш-Никифорова.
Це трапилося у березні-квітні 1720 року. За масштабами, процедурою і організацією, подія нагадувала спецоперацію рівня НКВС СРСР 1930-х…
Дорогоцінні стародруки, зібрані в Україні, звозили у Київ на возах, а потім переправляли у Санкт-Петербург, до Сенату.
Про це – у статті Василя Придатко-Доліна.
Острови Хазвелл з’явились на морський мапі Антарктиди в 1912 році, завдяки зусиллям Західної групи Австралазійської високоширотної експедиції (AAE), яку очолював сер Дуглас Моусон. Через сорок п’ять літ, з ініціативи СРСР, шести островам надали імена: Буромский, Зыков, Горев, Токарев, Порядин, Хмары.
Про обставини відкриття островів Джонсом, Годлеєм (Годлі) та Доверсом – у розвідці В.Придатко-Доліна.
Історію топонімів Антарктики давно і ретельно відсортували, а відповідні зведення дбайливо зберігають на серверах. Однак, як розвідав Василь Придатко-Долін, декотрі вигадки радянських істориків просочилися навіть у каталогові сховища знань і додали плутанини.
Як підсумок розвідки автор пропонує діалог, який може послугувати сценкою для постановки до дня 1 квітня.
Торік напередодні шевченківських днів ми опублікували нарис Василя Придатко-Доліна у чотирьох частинах «Краплина Антарктиди в океані Шевченкіани». Публікація викликала жвавий інтерес читачів, оскільки відкрила малознані факти з життя Тараса Шевченка і фактично започаткувала новий напрямок шевченкознавства – Антарктичну шевченкіану.
Read More
Україномовного нарису про сахалінця Д.Гірєва (1889-1933), учасника експедиції капітана командора Р.Скотта іще ніхто не написав. Але тепер Василь Придатко-Долін розшукав рідкісні архівні записи про родину сахалінця по материнській лінії і з’ясував важливі факти.
До того ж, якщо царизм засудив матір Димитрія на 8 років каторги і відправив із Сибіру на Сахалін, то сталінізм «віддячив» полярникові за участь в антарктичній експедиції Скотта, засудивши на 5 років і виславши у зворотному напрямку, із Присахаління у Сибір.
Як воно, підкорювати радянську Арктику й Антарктику, приховуючи від жреців комунізму, що твій батько, українець з Полтавщини, колишній вимушений переселенець у степи Семипалатинської губернії, був записаний у «врєдітєлі» та засуджений на сім років, але вижив, а брат, геофізик, на п’ять, але згинув, у таборах Дальбуду? Своє життя Павло Сенько свідомо присвятив Півночі-та-Півдню, куди завжди хотів повернутися. І повернувся… вже після смерти.
Read More
Як не дивно, у своєму щоденнику Т.Шевченко залишив спогад спілкування із «учасником» південно-полярної експедиції Ф. фон Беллінґсгаузена, і навіть намалював його портрет. Виявилось також, що у щоденник кобзаря увійшла згадка про експедицію Ф. фон Беллінґсгаузена, як про невдалу. Про це – у четвертій частині нарису Василя Придатко-Доліна.
Read More