Торік напередодні шевченківських днів ми опублікували нарис Василя Придатко-Доліна у чотирьох частинах «Краплина Антарктиди в океані Шевченкіани». Публікація викликала жвавий інтерес читачів, оскільки відкрила малознані факти з життя Тараса Шевченка і фактично започаткувала новий напрямок шевченкознавства – Антарктичну шевченкіану.
Read More
Як не дивно, у своєму щоденнику Т.Шевченко залишив спогад спілкування із «учасником» південно-полярної експедиції Ф. фон Беллінґсгаузена, і навіть намалював його портрет. Виявилось також, що у щоденник кобзаря увійшла згадка про експедицію Ф. фон Беллінґсгаузена, як про невдалу. Про це – у четвертій частині нарису Василя Придатко-Доліна.
Read More
Тарас Шевченко був неофіційним, але єдиним творцем топографічних пейзажів Аральської експедиції. Ймовірність того, що він змалював нововідкриті острови Беллінсгаузена і Лазарєва, або хоча б один із них, 31 серпня 1849 року олівцем (а пізніше відтворив в акварелі), є досить високою. Про це – у третій частині нарису Василя Придатко-Доліна.
Read More
У другій частині нарису “Як художник-у-засланні Тарасъ Шевченко допомагав відкривати острови Беллинсгаузенъ і Лазаревъ” Василь Придатко-Долін вибудувує деталізований історичний ряд подорожі Тараса Шевченка на Аральске море.
Read More
Як художник-у-засланні Тарас Шевченко допомагав відкривати острови Беллинсгаузенъ і Лазаревъ. Чи встиг він їх змалювати?
Про це – у нарисі популяризатора історії Арктики і Антарктики, біолога і художника Василя Придатко-Доліна.
А чи знали ви, що художник-у-засланні Т.Шевченко був обізнаний із творами Ж.Араґо, Ж.Дюмон-Дюрвіля, А.Крузенштерна, Ф. фон Беллінґсгаузена, В.Головніна, і що він встиг поспілкуватися з декількома сучасниками експедиції Беллінґсгаузена, і навіть замалював одного із них? Що сучасники звертались до Ф. фон Беллінґсгаузена, аби той замовив слово за рядового Т.Шевченка перед самим Імператором?
Read More