Учасники 25-ї та 26-ї Української антарктичної експедиції, які працюють на станції “Академік Вернадський” взяли участь в акції «Ліки всередині нас». Вони передали в Україну конверти зі зразками біологічного матеріалу для внесення їхніх даних до українського реєстру донорів кісткового мозку.
Read More
На станції “Академік Вернадський” встановили супутникову антену і відтепер українські полярники отримали безлімітний інтернет. Обладнання також підвищило швидкість передачі даних у 8 разів.
Тим часом зимівники 26-ї Української антарктичної експедиції після двотижневого карантину відправилися з Чилі в Антарктиду і тепер долають протоку Дрейка.
Завершилась експедиція українських біологинь Карини Вишнякової та Юлії Іванчикової, які 8 грудня 2020 року вирушили вивчати Південний океан. Близько 4-х місяців науковиці, які представляють Національний антарктичний науковий центр та Український науково-дослідницький центр екології моря, здійснювали дослідження на українському траулері «Море Содружества».
Read More
У книзі знайдемо інформацію про полярні дослідження та історію Міжнародних полярних років. У ній розглянуті питання, пов’язані зі зміною клімату, вона містить навчальні ресурси на полярну тематику, а також демонструє успішні освітні й інформаційні проекти.
Read More
24 березня 2021 р. на станцію “Академік Вернадський” вирушила 26-та річна Українська антарктична експедиція.
Її учасники проведуть на крижаному континенті близько 13 місяців. Команда знову є наймолодшою серед усіх попередніх експедицій, але очолив її один з найдосвідченіших українських полярників.
Результати першого комплексного інструментального дослідження полярних сяйв в Арктиці, отримані міжнародною експедицією на Шпіцберген в 1899–1900 рр. та, зокрема, українським вченим Йозефом Сикорою, з сучасної точки зору.
Тоді Йозефом Сикорою були зроблені одні з перших фотознімків полярних сяйв у Арктиці і знайдені нові емісії полярного сяйва в ультрафіолетовій частині спектра, які не спостерігалися раніше.
Антарктика й Південний Океан — унікальні природні лабораторії, де організми, пристосовані до екстремальних умов існування, еволюціонували в ізоляції мільйони років. Ці унікальні угруповання постали перед складними кліматичними та іншими змінами довкілля.
Роберто Баргалі (R. Bargagli) упорядкував сучасні дані про відомі й гіпотетичні ризики для цього полярного регіону, а також про те, які заходи можна вжити, щоб їх мінімізувати.
Про те, що Антарктика може бути зеленою, відомо небагатьом. Але достатньо вибрати сонячний малосніжний день і вирушити у світ таємниць наземної антарктичної рослинності, щоб зробити для себе чимало вражаючих відкриттів.
Про флору, рослинність та ґрунти району бухти Артура – Аргентинських островів читайте у статті Івана Парнікози.
У білокровних риб збільшена поверхня зябрів щоб фіксувати якомога більше кисню з води, їхня шкіра не покрита лускою та пронизана судинами, що забезпечує респірацію також і поверхнею тіла. Температура замерзання крові крижаних риб -2,2°C, що забезпечують білки-антифризи.
Про це пишуть дослідниці Каріна Вишнякова та Юлія Іванчикова.
Коли нам говорять про Антарктику, то уява автоматично малює пінгвінів. Дійсно, дуже своєрідна фауна – одна з головних візитівок Антарктики. Вона сформувалася в процесі тривалої адаптації до найбільш екстремального клімату на землі, а також в умовах, коли головним джерелом поживних речовин та середовищем життя є океан. Докладно про тваринний світ Аргентинських островів читайте у статті Івана Парнікози.
Read More