Протисупутникова (ASAT) зброя прямого підйому була в наявності протягом всієї космічної історії людства, і вперше її випробували лише за кілька років після запуску першого штучного супутника на орбіту — 1959 року.
Однак нова практика запуску великих супутникових сузір’їв (зокрема й військового призначення) могла сприяти еволюції подібної зброї, перетворивши її на справжню зброю масового супутникового ураження.
Місяць: Березень 2024
Антарктика зеленішає
Українські вчені зробили важливу знахідку – у районі антарктичної станції «Академік Вернадський» вони виявили вид рослини, який раніше тут не зустрічався.
Дослідники відзначають, що поява нового виду може бути черговим підтвердженням потепління в регіоні. Адже печіночники – досить теплолюбні і раніше росли у значно сприятливіших для них регіонах морської Антарктики.
Містами Польщі та Чехії: експедиція антології «Війна 2022»
З 3 по 10 квітня відбудеться цикл презентацій антології «Війна 2022» містами: Перемишль — Жешув — Краків — Вроцлав — Прага.
Це одна з перших книжок про велике вторгнення Росії в Україну. В антологію увійшли щоденники, есеї та поезія українських авторів, написані після 24 лютого — напрочуд живі й пронизливі свідчення болю, боротьби, але також надії та віри в перемогу.
Криголам «Ноосфера» біля берегів Антарктиди
Маловідомі факти про український науково-дослідницький корабель «Ноосфера» і чудові фото Сергія Глотова з Антарктики.
Саме цей криголам доправив до станції першу частину першої Української антарктичної експедиції наприкінці листопада 1995 року.
«Ноосфера» стала першим українським судном, обладнаним системою динамічного позиціонування.
Який вигляд має рівнодення біля Південного полюса
На більшій частині нашої планети момент рівнодення мало чим відрізняється від попереднього чи наступного дня. Але на полюсах картина зовсім інша. Там протягом рівно половини року Сонце перебуває над горизонтом. Після сонцестояння воно поступово опускається, поки, нарешті, під час чергового рівнодення настає полярний захід сонця, що переходить у піврічну ніч. Саме цей момент зображений на знімку Джоша Монтгомері. Дивіться відео.
Read More29-та Українська антарктична експедиція прибула на станцію “Академік Вернадський”
На антарктичній станції “Академік Вернадський” почалася перезмінка річних експедицій. Науково-дослідний криголам “Ноосфера” доставив до станції 29-ту Українську антарктичну експедицію, яка має замінити колег з 28-ї УАЕ. Найближчими днями триватиме розвантаження криголама.
Read MoreЛіс – не лише дерева
Сьогодні відзначається Міжнародний день лісів. Метою є покращення інформованості людства щодо цінності дерев та лісів, заклик до проведення заходів з відновлення й захисту лісу, залучення до розумного використання природних ресурсів. Щорічно обирається нова тема дня. Так, тема Міжнародного дня лісів 2024 року – “Ліси та інновації: Нові рішення для кращого світу”.
Дивіться фото з Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща».
Українські вчені дослідили вплив геомагнітної бурі на поширення радіохвиль
Перерозподіл іоносферної плазми під час геомагнітної бурі призводить до утворення високочастотних каналів розповсюдження радіохвиль. Такий висновок роблять українські учені в статті “Наддалеке поширення ВЧ радіохвиль під час геомагнітної бурі у квітні 2023 року за результатами вимірювань в Антарктиці, Європі та на борту НДС «Ноосфера»”, опублікованій в Українському антарктичному журналі.
Read MoreГеоргій Харпак: нобелівський лауреат з Україною в серці
Шляхи до світового визнання будь-якого науковця є багато в чому схожими. Не тільки глибокі знання та потяг до пізнання світу перетворює пересічну людину на справжнього вченого. Велику роль відіграють і часи дитинства, що залишають світлий відбиток, наповнюючи душу яскравими барвами перших вражень і проникненням у самобутню культуру рідних місць. Георгій дуже любив Україну, постійно згадував щасливі миті, друзів, добрих учителів. У мемуарах визнавав великий вплив старовинної української пісні, яка пройшла світлою ниткою крізь його життя.
Read MoreВернадський: невідомий світ академіка
В Україні добре відоме ім’я Володимир Вернадський. Він фундатор і перший президент Української академії наук. Найвидатнішим його досягненням є вчення про біосферу і її перехід у ноосферу. Однак не менш цікава і його концепція виникнення життя на Землі.
Read More