Публікуємо закінчення розвідки Василя Придатко-Доліна про історію південно-полярної експедиції Фабіана Готліба Тадеуса фон Беллінґсгаузена (1819-1821). У цій частині йдеться про внесок Джеймса Кука, маніпуляції з історичною інформацією щодо Антарктики, підводяться підсумки і даються висновки.
Далі
Публікуємо другу частину розвідки Василя Придатко-Доліна про історію південно-полярної експедиції Фабіана Готліба Тадеуса фон Беллінґсгаузена (1819-1821). Тут читачі знайдуть чимало нових і маловідомих деталей щодо біографій двох старших офіцерів шлюпу «Восток» – Ф.Беллінґсгаузена та І.Завадовського.
Далі
25 лютого у Колонному залі ім. М.Лисенка Національної філармонії України відбудеться концерт симфонічної музики, в якому прозвучить сюїта з балету «За двома зайцями» Юрія Шевченка. За диригентським пультом – Володимир Кожухар.
Далі
Як ми анонсували, публікуємо першу частину розвідки відомого українського полярника, кандидата біологічних наук Василя Придатко-Доліна про історію південно-полярної експедиції Фабіана Готліба Тадеуса фон Беллінґсгаузена (1819-1821).
Далі
НАНЦ отримав унікальну розвідку відомого українського полярника Василя Придатко-Доліна про історію південно-полярної експедиції Фабіана Готліба Тадеуса фон Беллінґсгаузена (1819-1821). У ній доведено, що історія цієї експедиції зазнавала руйнівного впливу російсько-імперської, а потім радянської міфотворчої машини. Разом з тим, автор знаходить нові маловідомі факти.
Далі
Фахівці NASA припинили спроби відновити зв’язок з марсоходом-рекордсменом Opportunity. Він пропрацював на планеті 5352 солів, подолавши за цей час 45,16 км, надіслав на Землю понад 217 тисяч зображень, у тому числі п’ятнадцять 360-градусних кольорових панорам, проаналізував кілька десятків зразків порід.
Далі
Напевне, ви б ніколи не обрали в якості спеціального місця візиту Пунта-Аренас. Два дні ми добиралися сюди з України, щоб сісти на корабель до Антарктики. А як дісталися до цього носику Довгого континенту давні люди?
Далі
6 лютого 1996 року над антарктичною станцією, яку Велика Британія передала Україні, уперше було піднято синьо-жовтий прапор, і станція, вже під назвою «Академік Вернадський», почала свою нову історію.
Далі
Проект включатиме моніторинг льодового покриву Антарктиди, «цвітіння» моря, поширення рослинності на континенті тощо.
Далі
Екіпаж науково-дослідного судна-криголама “Сюелун” (“Сніговий дракон”) прибув на китайську антарктичну станцію “Чжуншань” і на гелікоптері здійснив доставку палива на станцію.
Далі