Учора, 5 червня, у світі відзначався День охорони навколишнього середовища. Охороняти та створювати природно-заповідні території потрібно і в далекій та необжитій Антарктиці. Навіщо, можете запитати ви, якщо весь цей регіон і так є великим заповідником? Відповідь на це питання дають працівники НАНЦ у дописі на фб-сторінці Центру.
Щороку в Антарктиці збільшується кількість туристів. Винятком став лише невеликий період із суворими ковідними обмеженнями. Але вже у сезоні 2022-2023 рр. на крижаний континент з візитами висадилося понад 72 тис. людей (!). Враховуючи, що лише невелика частина величезної Антарктики є доступною для туристів, це створює певний тиск на її вразливі екосистеми.
Суворим природоохоронним обмеженням (куди не пускають відвідувачів і де заборонена будь-яка діяльність, крім наукової) в доступних для туристів місцях відповідають лише порівняно нечисленні та невеликі території – так звані антарктичні райони з особливою охороною (АРОО). Такі райони створюються на засіданнях сторін Договору про Антарктику консенсусним голосуванням сторін.
Останнім часом з’явилося багато досліджень, які засвідчують: дедалі більша кількість туристів негативно впливає на дику природу Антарктиди. Натовпи людей стоптують мохи та невеликі судинні рослини висотою 5-7 см, а також спалахами камер заважають гніздуванню птахів. Нинішньої системи АРОО недостатньо – як за площею, так і за цінностями, які охороняються.
Це стосується і району Аргентинських островів-півострова Київ, де розташована українська антарктична станція. Там існує лише мінімальний за площею АРОО «Острів Грін», створений для охорони однієї цінності – великих за площею торф’яників.
Однак майже 10 років біологічних досліджень українських учених в цьому регіоні показали, що тут є значно більше територій, які потребують захисту. Це транзитна зона поширення судинних рослин (в Антарктиці їх лише два види: щучник антарктичний і перлинниця) з півночі на південь Антарктичного півострова та навпаки. Саме тут знаходяться найбільші південні гніздівлі субантарктичного (віслюкового) та антарктичного (бородатого) пінгвінів, а також антарктичного поморника.
Враховуючи це, відділ біології і екології Національного антарктичного наукового центру у співпраці з міжнародним відділом підготував документи на оголошення нового комплексного АРОО «Аргентинські острови-півострів Київ». І ось чудова новина: на останньому засіданні Сторін Договору про Антарктику (нарада саме тепер відбувається в Гельсінкі) було затверджено загальну схему цього району.
Але загалом створення АРОО, з огляду на бюрократичну процедуру, є тривалим процесом. Щоб не втрачати часу, українські вчені застосували й інший наявний в Антарктиці механізм – створення правил туристичного відвідування тих чи інших територій. У межах цієї системи були підготовлені правила туристичного відвідування центральних Аргентинських островів та скориговані правила відвідування о. Вінтер, що дозволить захистити від туристів наземні оази цього надзвичайно оригінального сніжного острова. Правила були прийняті 2022 року на попередньому засіданні сторін Договору. Завдяки цьому, найцінніші куточки в районі української станції «Академік Вернадський» захищені від надмірного антропогенного впливу.
За інформацією Ганни Євчун, Андрія Федчука та Івана Парнікози.
Читайте також:
За ініціативи вчених НАНЦ затверджено схему нового антарктичного району з особливою охороною
Україна очолила Комісію зі збереження морських живих ресурсів Антарктики