Днями відбувся спільний російсько-американський космічний політ до МКС. Він був останнім, коли американського астронавта відправила в космос російська ракета.
Сполучені Штати відновлюють програму пілотованих космічних польотів.
Існує безліч стереотипів і міфів про раси, а також численні спроби поділити людей на нижчі й вищі категорії. Часто расистські вислови лунають від людей, які самі себе расистами не вважають.
П’ять расистських міфів, які можна розвіяти за допомогою науки.
Про історію і дослідження витоків легендарної річки Почайни розповідають краєзнавці Володимир Литвиненко та Вадим Перегуда.
Матеріал доповнюють посилання на дослідження Івана Парнікози та лекцію Анабелли Моріної.
Почайна — не просто річка, це український Йордан. На сьогодні існує багато джерел, які доводять, що ця легендарна річка починалася саме біля Вишгорода.
Детальніше про це – у статті Вадима Перегуди.
Романська базиліка зі стародавніми написами на стінах на Івано-Франківщині – нині храм святого Пантелеймона. Його збудовано наприкінці XII століття.
Що можна дізнатись про історію храму та про його прихожан розповідає доктор історичних наук В’ячеслав Корнієнко.
Внаслідок стрімкого поширення коронавірусу COVID-19 багато країн світу обмежили в’їзд для іноземців та повністю чи частково заборонили регулярні авіаперевезення. Авіакомпанії скасовують більшість сполучень. Як діяти пасажирам раціонально у цій ситуації?
Read More
Досі маловідомим є той факт, що не весь шостий континент нашої планети є безжиттєвою пустелею, і що тут є місця, де також вирує життя.
Про роботу сезонного загону 25-ї Української антарктичної експедиції розповідає її керівник – Іван Парнікоза.
Як не дивно, у своєму щоденнику Т.Шевченко залишив спогад спілкування із «учасником» південно-полярної експедиції Ф. фон Беллінґсгаузена, і навіть намалював його портрет. Виявилось також, що у щоденник кобзаря увійшла згадка про експедицію Ф. фон Беллінґсгаузена, як про невдалу. Про це – у четвертій частині нарису Василя Придатко-Доліна.
Read More
Тарас Шевченко був неофіційним, але єдиним творцем топографічних пейзажів Аральської експедиції. Ймовірність того, що він змалював нововідкриті острови Беллінсгаузена і Лазарєва, або хоча б один із них, 31 серпня 1849 року олівцем (а пізніше відтворив в акварелі), є досить високою. Про це – у третій частині нарису Василя Придатко-Доліна.
Read More
У другій частині нарису “Як художник-у-засланні Тарасъ Шевченко допомагав відкривати острови Беллинсгаузенъ і Лазаревъ” Василь Придатко-Долін вибудувує деталізований історичний ряд подорожі Тараса Шевченка на Аральске море.
Read More