Краківський кінотеатр “Kijow.Centrum” по алеї З. Красіньського (Aleja Zygmunta Krasińiskiego), 34.
Фото з мережі.
Кожне місто це мережа вулиць і провулків, бульварів та шосе, кожне з яких має свою назву. Ці назви разом з назвами кінотеатрів і ресторанів, мостів та міських районів творять унікальну тканину міста – міську топоніміку. В цьому матеріалі розглянемо фрагмент загальної топоніміки міста Кракова, пов’язаний з Україною.
У руслі колись офіційного польсько-радянського братерства варто згадати рух побратимських міст, в якому фігурувало і столичне українське (а тоді республіканське) місто – Київ. Наша столиця приєдналася до руху міст побратимів в 1951 р. І першим містом-побратимом став польський Краків.
Завдяки цьому побратимству отримав свою назву кінотеатр «Київ» у Кракові, який розташований недалеко від центру міста на Звіринці по алеї З. Красіньського (Aleja Zygmunta Krasińskiego), 34.
Будівництво кінотеатру розпочалося в 1962 р. Будинок проектував архітектор Вітольд Ценкевич, інтер’єри – Кристина Згуд-Страхоцька. На той час то був найбільший у Кракові (з залою на 960 глядачів) і найсучасніший в Польщі кінотеатр. Тут вперше показували сферичноконформаційне кіно, що могло демонструватися зі стрічки форматів 16,35 та 70 мм, в стереофонічній якості звуку. «Київ» мав ввігнутий екран розміром 18,7 x 8,6 м.
Кінотеатр «Київ» розпочав діяльність 6 листопада 1967 р. прем’єрою радянського фільму режисера Сергія Бондарчука «Війна і мир». З цього часу він став місцем фестивалів та світових прем’єр. Тепер тут відбувається Краківський кінофестиваль. Поява домашніх кінотеатрів, викликала потребу в оновленні «Києва». В результаті такого оновлення в 2005-2008 рр. кінотеатр отримав вже дві зали, кіно-кав`ярню i музикальний клуб. Також тут було встановлено перший цифровий проектор. В цей час назву кінотеатру змінено на «Kijow.Centrum», що підкреслювало його перетворення в мультимедійний центр відпочинку. Цікаво. що екологічна програма цього кінотеатру по утилізації афіш та енергозбереженню називається «Зелений Київ».
«Зелений Київ» – екологічна програма краківського кінотеатру “Kijow.Centrum”.
(А сам Київ наразі ще зелений?)
Що ж, архітектура «Києва», як і загалом архітектура часів ПНР, не дуже надихає. Проте, мало кому відомо, що подібний за архітектурою кінотеатр було збудовано у побратимі Кракова – Києві. Це колишній кінотеатр «Краків» на Русанівській набережній.
Колишній кінотеатр «Краків», сучасний вигляд (фото І. Парнікози, 2014 р.) та архівне фото 1968 р.
Ще одним свідченням побратимства Кракова зі столицею тодішньої УРСР стало надання одній з краківських вулиць напередодні 1500-річчя Києва у 1980 р. назви – Київська алея (Aleja Kijowska).
Київська Алея (Aleja Kijowska), вид з перехрестя з вул. Чорновейською (Czarnowiejska). Фото І. Парнікози 2017 та 2011 р.
Пам’ятна дошка на честь побратимства Києва та Кракова була встановлена 23 травня (у день Києва) 1980 р. на стіні будинку по Київській Алеї, 10. На дошці розміщено написи польською та російською мовою та герб Києва радянського періоду, що провокує проти неї акції вандалізму.
Дошка на честь Києва в Кракові на Київській алеї, 10. Фото І. Парнікози, 2017 р.
Зауважимо, що у Кракові є ще одна «українська» вулиця – Львівська. Втім, свою назву вона носить ще з того часу, як Львів входив до складу Речі Посполитої.
Вул. Львівська розташована на Краківському Підгір’ї. Фото І. Парнікози, 2011 р.
З інших пов’язаних з Україною вулиць Кракова варто згадати також такі: вул. Барська (на честь міста Бар на Поділлі), Червенський бульвар (на честь давньоруського міста Червеня), Волинський бульвар (на честь Волині), вул. Трускавецька, вул. Галицька, вул. Вернигори (на честь козацького провидця), вул. Ярослава Івашкевича (польський письменник, тісно пов’язаний з Києвом), вул. Юзефа Ігнатія Крашевського (письменника, тісно пов’язаного з Україною), вул. Никифора (лемківського художника-самоука Никифора Дровняка), вул. Бенедикта Дибовського (натураліста зі Львова).
Іван Парнікоза,
старший науковий співробітник Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця».
Читайте також:
Українські сліди у Кракові. Початки міста віслян і зв’язки з Руссю
Українські сліди у Кракові. Давні пам’ятки з території України
Українські сліди у Кракові. Нова столиця П’ястів
Українські сліди у Кракові. Вавельські та університетські скарби
Українські сліди у Кракові XVII-ХІХ ст.
Українські сліди у Кракові. Народна меншина та українець-мер
Українські сліди у Кракові. Хрестовоздвиженська греко-католицька парафія і церква св. Норберта
Українські сліди у Кракові. «Просвіта» і українська інтелігенція часів «матінки Австрії»
Українські сліди у Кракові. Українські митці та театр
Українські сліди у Кракові. Місцями Андрія Шептицького
Українські сліди у Кракові. В часи українсько-польського протистояння на Галичині
Українські сліди у Кракові. Як «Краків» обороняв Київ
Українські сліди у Кракові. В кігтях чорного орла: 1939-1945
Українські сліди у Кракові. Зондеракція «Краків» та українські професори в 1939-1945 рр.
Українські сліди у Кракові. Життя української спільноти в 1939-1945 рр.
Українські сліди у Кракові: ОУН в 1939-1945 рр.
Українські сліди у Кракові: Чи було врятовано Краків у 1945 р?
Українські сліди у Кракові: 1945-1949 рр. – “Вісла” та Явожно
Українські сліди у Кракові: Духовний центр, 1950-ті – 2000-ні рр.
Українські сліди у Кракові: Гроно митців, 1950-ті-2000-ні рр.
Українські сліди у Кракові. Освітні заклади та громадські організації 1945-2020 рр.
