Українські сліди у Кракові. Давні пам’ятки з території України

«В Кракові таким чином можна знайти багато доказів того, що вже по польській землі проходило «пограниччя візантійського Сходу та мистецтва Західної Європи», а також відбувався контакт мистецтва романської, а потім готицької Європи з мистецтвом середньовічної Русі…»

Володимир Мокрий, Голова Фундації Св. Володимира у м. Кракові

Краків – стародавнє королівське місто і духовна столиця Польщі. Відвідуючи його, ми абсолютно справедливо в першу чергу хочемо познайомитися з витоками польської історії, відчути душу цього близького нам народу, оглянути відомі на весь світ пам’ятки історії та матеріальної культури. Але не забуваймо і про те, що Краків, як і його побратим з-над берегів Дніпра – Київ, впродовж багатовікової історії творили представники багатьох народів, серед яких й наші предки – русини-українці. Виявляється, що в сучасному Кракові ми зможемо відшукати багато слідів і предметів матеріальної культури, які дозволять нам краще зрозуміти власну історію. Отже, якщо вас цікавить Краків очами українців, то запрошуємо погортати сторінки цього поки ще не виданого путівника…

Також зауважимо, що наразі українському читачу доступний путівник по Польщі С.Семенюка, з яким автор цих рядків також уважно ознайомився, втім змушений визнати його в багатьох випадках малодостовірним та занадто радикально налаштованим проти наших сусідів. А отже, він придатний лише для обізнаного в темі читача, який сам зможе оцінити достовірність поданого автором матеріалу. Недоліком цього путівника, окрім того, є практична відсутність конкретних адрес, а відповідно – можливості відшукати і оглянути згаданий об’єкт. Зважаючи на що, ми намагалися звернути увагу потенційного українського туриста на такі об’єкти, які доступні, і пояснити, які зі згадуваних об’єктів недосяжні для огляду.

В першій частині нашої розповіді ми познайомимося з унікальними пам’ятками нашої прадавньої історії, що зберігаються у Кракові.

Перша з них походить з передісторичних часів плейстоцену. В ті часи близько 1 млн. років тому Східна Європа була вкрита тундростепами. Тож і на території України паслися стада мамонтів та шерстистих носорогів. Знаменитий Краківський шерстистий носоріг (Coelodonta antiquitatis), знайдений у 1929 р. в озокеритовій шахті біля прикарпатського села Старуня, Івано-Франківської області.

 

Шерстистий носоріг – реконструкція зовнішнього вигляду

Краківський шерстистий носоріг – другий знайдений в доброму стані в озокериті с. Старуня. Перша з знахідка була зроблена 6 листопада 1907 року, коли у тій самій копальні, яка належала німецькій фірмі братів Кампе, на глибині 17,6 м знайдено великий фрагмент забальзамованого волохатого носорога (Coelodonta antiquitatis). Після цього розкопки в копальні тривали до 25 листопада, але не дали нових результатів. Згодом, коли залишки тварин підняли, за них розгорілася боротьба між львівськими та краківськими науковцями. Втім, якщо краківські діячі пішли офіційним шляхом, спритні львів’яни договорилися з власником шахти неофіційно, тож знахідку 24 липня 1908 року перевезли до музею ім. Дідушицьких. Тут її разом із попередньо знайденим мамонтом передано до палеонтологічних зборів і розміщено в одній із найбільших зал 2-го поверху. Тут, у сучасному природознавчому музеї Львова на вул. Театральній, 18, цей унікальний експонат зберігається і сьогодні.

Залишки першого Старунського носорога до виготовлення опудала з книги М. Грушевського «Історія України-Русі», 1913 р.
Перший старунський носоріг зберігається у Львові. Фото автора

Улітку 1929 року експедиція Польської академії умінь провела поблизу Старуні масштабні повторні розкопки і виявила ще тушу волохатого носорога, рештки гігантського бика, коня та косулі. Саме цього носорога ми і можемо побачити зараз в краківському музеї. Зазначимо, що в Старуні було зроблено багато інших знахідок хребетних та безхребетних тварин, більшість яких потрапила до фондів краківського зоологічного музею Ягелонського університету по вул. Інгардена (Ingardena), 6. Так, за свідченням співробітників Краківського музею зоології саме звідси походить скелет шерстистого носорога, що є одним з символів цього музею (див. тут).

А от опудало цілого шерстистого носорога (того другого), його скелет, а також зліпок того, як виглядала ця знахідка одразу після відкриття можна побачити лише у Природничому музеї в Кракові, який знаходиться в центрі міста на вул. св. Себастьяна (sw. Sebastiana), 9.

Опудало, скелет та зліпок Старунського другого шерстистого носорога із Старуні можна побачити  в Кракові

Не менш знаменитою пам’яткою нашої давньої історії є «Збручанський ідол» – кам’яна постать бога Рода (поляки називають його так, як називали цього бога західні слов’яни – Святовидом). Вона була знайдена у 1848 р. в р. Збруч напроти капища на г. Богіт (територія сучасного національного природного парку «Медобори», Тернопільська область).

Графічна реконструкція-припущення щодо локалізації Збручанського ідола на горі Богіт

Не будемо тут оповідати усю історію цієї унікальної знахідки. Зауважимо лише, що цей кам’яний чотиригранний ідол відомий нам не тільки зі шкільних підручників. Адже його зменшена копія є і у Києві в історичному музеї, а також в невеличкому скверику поміж Софійським та Михайлівським соборами. Натомість, оригінал значно більшого розміру знаходиться у Краківському археологічному музеї (вул. Сенацька (Sienacka), 3). Приходьте і подивіться на аутентичну пам’ятку дохристиянських часів коли «Сонце було Богом».

Оригінал Збручанського ідола значно більшого розміру знаходиться у Краківському археологічному музеї

Зауважимо також, що ще одну зменшену копію Збручанського ідола, можна побачити у скверику навпроти північного боку Вавеля.

Зменшену копію Збручанського ідола, можна побачити у скверику навпроти північного боку Вавеля.

Використані джерела:

Другий старунський носоріг

Грушевський М. Історія України –Русі. Т. ІІІ.

Іван Парнікоза,

старший науковий співробітник Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця», к.б.н.


Читайте також:

Українські сліди у Кракові. Початки міста віслян і зв’язки з Руссю

Українські сліди у Кракові. Нова столиця П’ястів

Українські сліди у Кракові. Вавельські та університетські скарби

Related posts

Leave a Comment