Українські сліди у Кракові. Українські митці та театр

Продовжимо мандрівку давніми вуличками Кракова (попередню частину циклу читайте тут).

Отже, в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. українська спільнота у Кракові була вже цілком сформована. Тут діє греко-католицька церква та товариство «Просвіта», працюють такі постаті як Богдан Лепкий та Василь Стефаник. Краків мав важливе значення для формування цілої плеяди українських митців. Вони були учнями Краківської академії мистецтв. Має тогочасний Краків і свої театральні українські сторінки. Про них – у цій частині.

Апофеоз України – Русі. Поштова картка поч. ХХ ст. з салону польських художників у Кракові. Архів В. Осадчого

Українські митці

Колишня школа малюнку та живопису, перетворена згадуваним у попередній частині нашого екскурсу класиком Яном Матейком у Краківську Академію Образотворчого Мистецтва на пл. Яна Матейки (pl. Jana Matejki) 13, стала місцем становлення нових польських та українських художників.

Краківська Академія Образотворчого Мистецтва

Серед професорів образотворчого мистецтва в академії найбільший вплив на українських студентів мали в той час Леон Вичулковський та Ян Станіславський (народжений в Україні). Ян Станіславський відвідував Київ. Зберігся його вид долини Дніпра з правобережних круч, а Олександр Мурашко намалював його портрет (1905-1906 рр). Смерть Яна Станіславського у 1907 р. залишила без керівника кафедру живопису аж до 1920 р. Імпресіонізм та наявна в творчості обох художників українська тематика на думку Дем’яна Горняткевича призвели до появи в їх колі багатьох українців.

Л. Вичулковський, «Наталка», 1895 р., збори галереї в оновлених Сукенницях

Ян Станіславський, Вулики на Україні, 1895 р., збори галереї в оновлених Сукенницях

Серед українських «краківських» художників можна згадати індивідуальності такого класу як Олекса Новаківський (вчився у 1892-1903 рр.) та Осип Курилас (1895-1900).

До цього періоду краківської творчості Осипа Куриласа належить невелика картина «Пейзаж Кракова» (картон олія, 1896 р.) з Національного музею ім. А. Шептицького у Львові. Цей образ дуже добре переносить на тиху краківську вуличку обабіч центру, який ледь намічений на горизонті. Йде дощ і людині під парасолькою так хочеться скоріше дістатися дому. Чи не переживали ви щось подібне, крокуючи повз старі краківські кам’янички?

Осип Курилас – автопортрет

Василь Стефаник у спогадах “Про ясне минуле” залишив нам яскравий опис української еліти того часу, в тому числі митців:

«В осени 1892 р. я вписався на медичний факультет у Кракові. Тоді була там “Академічна Громада” студентів українців. […] Одним з провідників “Академічної Громади” був д-р фільозофії Роман Яросевич, я був щасливий, що зійшовся з цим дуже розумним і прегарним професором з гімназії. Він учив мене і Леся Мартовича української мови в коломийській гімназії.

В нашій “Академічній Громаді” ми сходилися що вечора, читали часописи, слухали відчитів. Члени Товариства майже всі були драгоманівцями і належали до Української Радикальної Партії. Я пам’ятаю всіх товаришів старших і молодших по медицині, та не про всіх буду писати. Найвеселіший і найздібніший медик був Яків Невестюк. Він котрогось року перевозив тайно українські книжки до Києва, книжки на границі найшли і він цілий рік просидів в тюрмі в Москві чи Петербурзі. […]

Поза студентами медицини треба згадати у Кракові Івана Труша, який вчився малярства в Академії. Острий полеміст, інтелігенція глибока і загальна, один з найталановитійших людей, яких знаю, з величезним образованнєм і фаховим і загальним. Всі його знають. Володимир Старосольський вчився в Кракові прав. Знав, що він українець та по українськи не міг скласти речення. Хлопчина панський з виховання і чи кров прадідівська чи теорія, він же дуже любить теорії, завели його в українську націю і вчинили з нього найкращого між нами чоловіка. Вже при кінці мойого побуту в Кракові вступив до Академії малярської Михайло Бойчук, просто з села від роботи, з мозолями на руках, з рум’яними лицями, побачив я його в своїй хаті. Всі знають, що це тепер великий маляр, один з засновників ренесансу староруського малярства».

Іван Труш 1891 — 1897 вчився у Краківській школі мистецтв (у класі Л. Вичулковського і Я. Станіславського). Під час життя у Кракові приятелював з В. Стефаником

Михайло Бойчук – представник розстріляного відродження на початку ХХ ст. навчався в Краківській академії мистецтв у Леона Вичулковського

Олекса Новаківський мистецьку освіту здобув, навчаючись в Одесі (1888-92) у художника-декоратора Ф. Климента, а потім продовжував навчання у Краківській Академії мистецтв (1892–1900) у Л. Вичулковського і Я. Станіславського. Живописна манера О. Новаківського сформувалась на творчому засвоєнні принципів імпресіонізму. Довгий час митець працював у с. Могила біля Кракова.

Олекса Новаківський

Учнем Яна Станіславського та Фердинанда Рушиця у Краківській академії був Микола Бурачек (1871-1942). Його часто називають «найсонячнішим живописцем» України. Глибоке вивчення творчості майстрів барбізонської школи та імпресіонізму допомогло художнику виробити власну манеру, яка відповідала його прагненню втілити новими живописними засобами красу сонячної України.

Вихованцем Краківської академії є і майстер українського модерну Михайло Жук (1883-1964). Тут син маляра з Каховки став учнем всебічно обдарованого С. Виспянського. Прагнення вчителя проявити себе в різних галузях творчості згодом перейняв і Жук, який пробував свої сили також в поезії, прозі та художній критиці.

Але точно встановити скільки українців навчалися в Академії складно. Дем’яну Горняткевичу вдалося розкушкати прізвища 81 українського студента, що навчалися тут у період від 1870-х років до 1918 року.

Окрім того, на той час польські майстри часто творили в українському дусі. З деякими їх творами можна ознайомитися в галереї оновлених Сукенниць – філії Національного польського музею.

Юзеф Хелмонський (1849-1914) «Дністер вночі», 1906 р., галерея в оновлених Сукенницях

Вітольд Прушковський (1846-1896), Русалки, 1877 р., галерея в оновлених Сукенницях

Юзеф Брант (1841-1915), Переправа через Дніпро, 1875 р., галерея в оновлених Сукенницях

Ян Матейко, Вернигора, 1884 р., галерея в оновлених Сукенницях

Українська Опера

Тепер рушимо до міського театру ім. Ю. Словацького на площі св. Духа (pl. Sw. Ducha), 1. Цікаво, що Ян Матейко боровся з його спорудженням на місці історичної забудови – комплексу монастирських будинків, і зрештою прокляв його.

Необароковий театр ім. Ю. Словацького у Кракові

Саме тут в кінці ХІХ ст. виступали легендарні українські співаки Соломія Крушельницька та Олександр Мишуга.

У Кракові в житті Крушельницької з’явився письменник Василь Стефаник. Ці стосунки оповиті багатьма легендами. Відомо, що Крушельницька була запрошена вперше співати в опері Вагнера до Кракова. На той час тут навчався Василь Стефаник в університеті на медика, а Іван Труш – в академії мистецтв. Якось хлопці почули, що у театрі співає їхня землячка і вирішили з нею познайомитися.

Василь Стефаник писав до Вацлава Морачевського: «… Я тепер у свіжім світі — за кулісами. Співає в тутешній опері Крушельницька, наша землячка, як Павлик називає сю паню… Сама землячка має прегарні голосниці в горлі і розумне лице. Долішня губа трохи звисає, та єї з сим дуже до лиця. Ви не думайте, що я, описуючи землячку, вже й полюбив єї. Бояв би-м ся, аби не зійти на занадто утерту дорогу…»

Між Стефаником та Крушельницькою зав’язалася ніжна дружба і вони стали добрими приятелями.

Соломія Крушельницька у ролі Брунгільди в опері Вагнера «Валькірія».

Використані джерела:

Іван Парнікоза,

старший науковий співробітник Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця».

Читайте також:

Українські сліди у Кракові. Початки міста віслян і зв’язки з Руссю

Українські сліди у Кракові. Давні пам’ятки з території України

Українські сліди у Кракові. Нова столиця П’ястів

Українські сліди у Кракові. Вавельські та університетські скарби

Українські сліди у Кракові XVII-ХІХ ст.

Українські сліди у Кракові. Народна меншина та українець-мер

Українські сліди у Кракові. Хрестовоздвиженська греко-католицька парафія і церква св. Норберта

Українські сліди у Кракові. «Просвіта» і українська інтелігенція часів «матінки Австрії»

Related posts

Leave a Comment