Українські сліди у Кракові. Місцями Андрія Шептицького

Колишня краківська гімназія св. Анни по вул. Плац На Греблях (Pl. Na Groblach), 9, в якій навчався Роман Шептицький


Краків кінця ХІХ – початку ХХ ст. – це усі варіанти реакції українця на умови тогочасного життя у великому місті тієї частини Польщі, яка була підвладна Австрійській монархії. Її прояви включали спектр від асиміляції (яскраво продемонстрованої в одній з попередніх частин на прикладі Миколи Зиблікевича) до служіння своєму народу, як у випадку українських письменників чи митців. Проте, Краків відіграв значну роль у становленні людини, яка здійснила поворот української греко-католицької церкви на служіння інтересам українського народу, великого патріота митрополита кира Андрія Шептицького. Він пройшов курсом, визначеним В’ячеславом Липинським – повернення ополяченої української шляхти до свого народу, і головне – повернення українському народу своєї церкви.

***

Краків був місцем, де майбутній митрополит Андрій (тоді Роман) Шептицький здобував освіту. Він вперше з’явився тут восени 1879 р., коли разом зі своїми двома братами Юрієм та Олександром розпочав навчання у 5 класі краківської гімназії Св. Анни по вул. Пляц На Греблях (Pl. Na Groblach), 9.

Уніформа студента гімназії св. Анни, 1828 р. (Фото зі сторінки Національного архіву у Кракові)

В цей час Роман мешкав у професора Гуго Затея (Hugo Zatheya). Вочевидь мається на увазі будинок, так званого, Палацу Любомирських по вул. Святого Яна (ul. sw. Jana), 11, на якому сьогодні можна побачити меморіальну дошку митрополиту Андрію Шептицькому.

Меморіальна дошка на стіні Плацу Любомирських по вул. Святого Яна, 11 (Фото автора)

У 1883 р. Роман закінчив гімназію, та 1 жовтня того ж року розпочав військову службу в гусарському полку у Кракові. 8 січня 1884 р. його приводять із казарми додому та діагностують скарлатину, яка супроводжується зараженням крові й гострим запаленням суглобів. У часі хвороби Роман був близький до смерті. Наприкінці лютого він одужує, однак лікарі наполягають на звільненні його з військової служби. Врешті батькові вдається звільнити Романа з війська, й у травні родина повертається з Кракова до Прилбич.

Молодий Роман Шептицький (За нарисом “Біографія митрополита А. Шептицького“)

27 квітня 1888 р. Роман Шептицький вдруге приїхав до Кракова і через три тижні здобув тут науковий ступінь доктора права на юридичному факультеті Ягеллонського університету.

29 червня 1888 р. граф Ян та графиня Софія супроводили сина до Добромильського монастиря отців Василіян. 13 вересня 1888 р. Роман склав перші чернечі обітниці і прийняв ім’я Андрій. Від жовтня 1888 до червня 1891 р. брат Андрій, мешкав у Краківському Єзуїтському колегіумі на Малому ринку 9 (кляштор при костелі св. Варвари), де відвідував курси з богослов’я та філософії.

Костел святої Варвари на Малому ринку, при якому знаходився колегіум єзуїтів, де вчився Андрій Шептицький

Упродовж Великого посту 1891 р., як пише у своїх спогадах Софія Шептицька, брат Андрій харчується лише раз на день: «В половині великого посту отець Карло Кочоровський Ч. І. перестеріг мене, що брат Андрей їсть лише один раз на день, а ранком і у вечорі випиває тільки склянку чаю, що уважає нечуваним умертвленням в його віці, рості й при теперішній виснажливій праці. Причому ректор колегії, який знав оцю гарячу аскетичну душу, дозволяв йому на всі можливі пости». Так починалося подвижницьке життя кира Андрія, молодість якого пов’язана з містом Крака.

Нащадок сполонізованого руського роду Роман-Андрій Шептицький, уся родина якого вірно служила Польщі, несподівано почув себе українцем. Він також зміг зробити неймовірне – перетворив греко-католиків, які все більше полонізувалися, на відданих українським ідеям патріотів. Таким чином греко-католики з колишніх відступників інтересів свого народу перетворилися на найбільш свідому з українських церков, з твердою поставою, яка протидіяла спробам асиміляції українських національних громад не тільки в Польщі, але й по всьому світі.

Використані джерела:

Іван Парнікоза,

старший науковий співробітник Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця».

Читайте також:

Українські сліди у Кракові. Початки міста віслян і зв’язки з Руссю

Українські сліди у Кракові. Давні пам’ятки з території України

Українські сліди у Кракові. Нова столиця П’ястів

Українські сліди у Кракові. Вавельські та університетські скарби

Українські сліди у Кракові XVII-ХІХ ст.

Українські сліди у Кракові. Народна меншина та українець-мер

Українські сліди у Кракові. Хрестовоздвиженська греко-католицька парафія і церква св. Норберта

Українські сліди у Кракові. «Просвіта» і українська інтелігенція часів «матінки Австрії»

Українські сліди у Кракові. Українські митці та театр

Related posts

Leave a Comment