Українські сліди у Кракові. Як «Краків» обороняв Київ

Наступна наша подорож пов’язана з Віслою у Кракові. Чи задумувалися польські кораблебудівники, спускаючи на воду в 1926 р. на судноверфі Людвіга Зеленевського в Кракові на Гжегушках (наразі незабудований простір між вулицями Гжегожецькою та Людвіга Зеленевського) новий річковий монітор «Краків», про те, що йому доведеться брати участь у боях з німцями за Київ? Чи здогадувалися польські військовики, що більшість суден Пінської військової флотилії будуть служити в радянській Дніпровській, а потім Пінській військовій флотилії?

Розташування верфі на Віслі у Кракові, звідки вийшов монітор «Краків»-«Смоленськ», на мапі Кракова 1920 р. та на сучасному знімку. 1 – позначене місце стоянки моніторів

Верф Зеленевського в Кракові, 1912 р.

Не будемо тут зупинятися на характеристиках даного типу моніторів (їх див. Монітор “Краків”). У вересневій компанії корабель прямих зіткнень з ворогом не мав. Він був затоплений екіпажом 21 вересня 1939 року біля входу в Крулевський (Дніпровсько-Бузький) канал в районі Кузлічина при надходженні Червоної армії. У зв’язку з близькістю сіл, монітор не було підірвано, що дозволило підняти його, відремонтувати та включити до складу радянської Пінської військової флотилії як «Смоленськ».

Монітори “Вільно” і “Краків” біля фабрики Зеленевського в Кракові, 1926 р.

Сучасний вигляд того ж місця на Віслі

З початком радянсько-німецької війни корабель воював у Білорусі. Після вогневого нальоту 26 липня 1941 року корабель з 28 липня перебував на ремонті в Києві. З 7 серпня 1941 р. він був включений у Київську групу кораблів Дніпровського ОРК ПВФ (створений 4 серпня 1941 р. Командир – капітан 3-го рангу Палечек О.Є.) для артилерійської підтримки лівого флангу Київського укріпленого району.

Кораблі загону, головним чином, захищали від літаків переправи та мости. Проте інколи виникали артилерійські дуелі кораблів і німецької артилерії. Зі звіту капітана 2-го рангу Брахтмана Г. І. докладно відомі обставини однієї деталі такої дуелі, в якій брав участь МН «Смоленськ».

Монітор „Смоленськ” на позиціях під Києвом, 1941 р.

На висотах у районі південніше Віти-Литовської стояла далекобійна батарея ворога, позиції якої з КиУР не проглядалися. Батарея (її називали «Чорт») безкарно обстрілювала Дарницький залізничний міст та місто. Вночі з 14 на 15 серпня 1941 р. МН «Смоленськ» зайняв вогневу позицію у протоці напроти с. Віта-Литовська, тобто зайшов у фланг батареї і подавив її.  В подальшому, 28 серпня 1941 року монітор увійшов до складу Чернігівського загону річкових кораблів для артилерійської підтримки частин в районі Остра та Чернігова на р. Десна.

Схема контрбатарейної боротьби монітора “Смоленськ» під Києвом у серпні 1941 р.

З 3 – 8 вересня 1941 року монітор взаємодіяв з частинами 15 СК і брав участь у знищенні переправ супротивника в районі с. Бобровиця. 9 – 11 вересня 1941 року «Краків»-«Смоленськ» прикривав відхід частин 45 і 63 стрілецьких дивізій на лівий берег річки Десна біля с. Шестовиця, нижче Чернігова. 11 – 12 вересня 1941 р. брав участь у забезпеченні переправ частин 61 стрілецької дивізії в районі луки – Козероги і Количівка.

Модель Монітора «Смоленськ»

12 вересня 1941 р., зважаючи на неможливість прориву до Києва, за наказом командування «Краків»-«Смоленськ» був підірваний екіпажом в Ладінському затоні на 175 кілометрі річки Десна біля села Ладинка. Виключений зі списків ВМФ 22.09.1941 року.

Корпус монітора і досі знаходиться на тому місці, хоча вже суттєво пограбований та понівечений. Його вдалося обстежити пошуковцям. Варто було б підняти «Краків»-«Смоленськ» та музеєфікувати. Можливо в цьому зможуть допомогти польські фахівці.

Далі буде.

Використані джерела:

Іван Парнікоза,

старший науковий співробітник Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця».


Попередні статті циклу:

Українські сліди у Кракові. Початки міста віслян і зв’язки з Руссю

Українські сліди у Кракові. Давні пам’ятки з території України

Українські сліди у Кракові. Нова столиця П’ястів

Українські сліди у Кракові. Вавельські та університетські скарби

Українські сліди у Кракові XVII-ХІХ ст.

Українські сліди у Кракові. Народна меншина та українець-мер

Українські сліди у Кракові. Хрестовоздвиженська греко-католицька парафія і церква св. Норберта

Українські сліди у Кракові. «Просвіта» і українська інтелігенція часів «матінки Австрії»

Українські сліди у Кракові. Українські митці та театр

Українські сліди у Кракові. Місцями Андрія Шептицького  

Українські сліди у Кракові. В часи українсько-польського протистояння на Галичині 

Українські сліди у Кракові. Табір українських військовополонених у Домб’ю

Українські сліди у Кракові: Українці в нових політичних реаліях 1918-1923 рр. 

Українські сліди у Кракові. Під крилами білого орла: 1924 – 1939 рр. 

Українські сліди у Кракові. Студентська громада і «Просвіта»: 1924 – 1939 рр. 

Українські сліди у Кракові. Український центральний комітет: 1924 – 1939 рр.

Українські сліди у Кракові. Українські громадські організації та провідні діячі спільноти: 1924 – 1939 рр. 

Українські сліди у Кракові. УВО-ОУН: 1924 – 1939 рр.

 

Related posts

Leave a Comment