Наступна наша подорож пов’язана з Віслою у Кракові. Чи задумувалися польські кораблебудівники, спускаючи на воду в 1926 р. на судноверфі Людвіга Зеленевського в Кракові на Гжегушках (наразі незабудований простір між вулицями Гжегожецькою та Людвіга Зеленевського) новий річковий монітор «Краків», про те, що йому доведеться брати участь у боях з німцями за Київ? Чи здогадувалися польські військовики, що більшість суден Пінської військової флотилії будуть служити в радянській Дніпровській, а потім Пінській військовій флотилії?
Розташування верфі на Віслі у Кракові, звідки вийшов монітор «Краків»-«Смоленськ», на мапі Кракова 1920 р. та на сучасному знімку. 1 – позначене місце стоянки моніторів
Верф Зеленевського в Кракові, 1912 р.
Не будемо тут зупинятися на характеристиках даного типу моніторів (їх див. Монітор “Краків”). У вересневій компанії корабель прямих зіткнень з ворогом не мав. Він був затоплений екіпажом 21 вересня 1939 року біля входу в Крулевський (Дніпровсько-Бузький) канал в районі Кузлічина при надходженні Червоної армії. У зв’язку з близькістю сіл, монітор не було підірвано, що дозволило підняти його, відремонтувати та включити до складу радянської Пінської військової флотилії як «Смоленськ».
Монітори “Вільно” і “Краків” біля фабрики Зеленевського в Кракові, 1926 р.
Сучасний вигляд того ж місця на Віслі
З початком радянсько-німецької війни корабель воював у Білорусі. Після вогневого нальоту 26 липня 1941 року корабель з 28 липня перебував на ремонті в Києві. З 7 серпня 1941 р. він був включений у Київську групу кораблів Дніпровського ОРК ПВФ (створений 4 серпня 1941 р. Командир – капітан 3-го рангу Палечек О.Є.) для артилерійської підтримки лівого флангу Київського укріпленого району.
Кораблі загону, головним чином, захищали від літаків переправи та мости. Проте інколи виникали артилерійські дуелі кораблів і німецької артилерії. Зі звіту капітана 2-го рангу Брахтмана Г. І. докладно відомі обставини однієї деталі такої дуелі, в якій брав участь МН «Смоленськ».
Монітор „Смоленськ” на позиціях під Києвом, 1941 р.
На висотах у районі південніше Віти-Литовської стояла далекобійна батарея ворога, позиції якої з КиУР не проглядалися. Батарея (її називали «Чорт») безкарно обстрілювала Дарницький залізничний міст та місто. Вночі з 14 на 15 серпня 1941 р. МН «Смоленськ» зайняв вогневу позицію у протоці напроти с. Віта-Литовська, тобто зайшов у фланг батареї і подавив її. В подальшому, 28 серпня 1941 року монітор увійшов до складу Чернігівського загону річкових кораблів для артилерійської підтримки частин в районі Остра та Чернігова на р. Десна.
Схема контрбатарейної боротьби монітора “Смоленськ» під Києвом у серпні 1941 р.
З 3 – 8 вересня 1941 року монітор взаємодіяв з частинами 15 СК і брав участь у знищенні переправ супротивника в районі с. Бобровиця. 9 – 11 вересня 1941 року «Краків»-«Смоленськ» прикривав відхід частин 45 і 63 стрілецьких дивізій на лівий берег річки Десна біля с. Шестовиця, нижче Чернігова. 11 – 12 вересня 1941 р. брав участь у забезпеченні переправ частин 61 стрілецької дивізії в районі луки – Козероги і Количівка.
Модель Монітора «Смоленськ»
12 вересня 1941 р., зважаючи на неможливість прориву до Києва, за наказом командування «Краків»-«Смоленськ» був підірваний екіпажом в Ладінському затоні на 175 кілометрі річки Десна біля села Ладинка. Виключений зі списків ВМФ 22.09.1941 року.
Корпус монітора і досі знаходиться на тому місці, хоча вже суттєво пограбований та понівечений. Його вдалося обстежити пошуковцям. Варто було б підняти «Краків»-«Смоленськ» та музеєфікувати. Можливо в цьому зможуть допомогти польські фахівці.
Далі буде.
Використані джерела:
- PRP Krakow – Річковий монітор “Краків”, фільм з дослідження монітора біля с. Ладинки на р. Десна
- Спичаков В. Пинская военная флотилия в документах и воспоминаниях. – Лига-Пресс, 2009. – 384 с.
- Пінська військова флотилія
- Реквием по «Смоленску»
- Монітори Краківської продукції
- «Забута флотилія» («Zapomniana flotylla») – польський документальний фільм про польську Пінську (річкову) військову флотилію, 2005 р.
Іван Парнікоза,
старший науковий співробітник Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця».
Попередні статті циклу:
Українські сліди у Кракові. Початки міста віслян і зв’язки з Руссю
Українські сліди у Кракові. Давні пам’ятки з території України
Українські сліди у Кракові. Нова столиця П’ястів
Українські сліди у Кракові. Вавельські та університетські скарби
Українські сліди у Кракові XVII-ХІХ ст.
Українські сліди у Кракові. Народна меншина та українець-мер
Українські сліди у Кракові. Хрестовоздвиженська греко-католицька парафія і церква св. Норберта
Українські сліди у Кракові. «Просвіта» і українська інтелігенція часів «матінки Австрії»
Українські сліди у Кракові. Українські митці та театр
Українські сліди у Кракові. Місцями Андрія Шептицького
Українські сліди у Кракові. В часи українсько-польського протистояння на Галичині
Українські сліди у Кракові. Табір українських військовополонених у Домб’ю
Українські сліди у Кракові: Українці в нових політичних реаліях 1918-1923 рр.
Українські сліди у Кракові. Під крилами білого орла: 1924 – 1939 рр.
Українські сліди у Кракові. Студентська громада і «Просвіта»: 1924 – 1939 рр.
Українські сліди у Кракові. Український центральний комітет: 1924 – 1939 рр.
Українські сліди у Кракові. УВО-ОУН: 1924 – 1939 рр.