Українські сліди у Кракові. УВО-ОУН: 1924 – 1939 рр.

Увесь період існування Другої Речі Посполитої був часом постійної боротьби українців за свої права. При цьому легальні українські організації не могли домогтися від польського уряду якихось суттєвих поступок. Така криза збільшила підтримку українським суспільством, особливо молоддю Української Військової Організації (УВО), згодом перейменованої на Організацію Українських Націоналістів (ОУН). Ця організація з моменту свого заснування виключала діалог з польською державою та закладала боротьбу пороти неї будь-якими способами з метою відновлення незалежної української держави. Зважаючи на це, ця організація діяла в підпіллі та постійно переслідувалася польською поліцією. Саме поліційні справи, а також матеріали варшавського процесу ОУН зберегли для нас низку подробиць, пов’язаних з діяльністю УВО-ОУН у Кракові.

Щоб познайомитися зі слідами українського підпілля у Кракові на початку завітаємо на вул. Сенацьку (Senacka), 1 – місце гучного суду над членами Української військової організації (УВО).

Окружний суд на вул. Сенацькій (Senacka), 1 – місце, де навесні 1928 р. розглядалася справа членів УВО (Фото автора)

21 червня 1926 року Краковом прокотилася серія арештів, у тому числі польських офіцерів, яких через деякий час було звільнено. Але стартувала «Шпигунська Справа Володимира Волощака» або «Краківський процес УВО». Судили більше 30 українців з території цілої Польщі. Їх захищали українські адвокати др. В. Старосільский та др. С. Шухевич.

На Краківському процесі підсудних членів УВО захищали українські адвокати В. Старосільский

 та С. Шухевич – колишні офіцери УСС, за (Дедик та ін., 2009)

Як писав один з підсудних на цьому процесі, Теодор Семаковський, в цілому Кракові справа викликала величезну сенсацію. Звичайний поляк до того мало чув про УВО, а тут вона несподівано виросла у нього під боком! (УВО була створена на з’їзді українських націоналістів у Празі в 1920 р.) Зала була повна. А в зал засідання пускали тільки за перепустками.

Вулиця Сенацька (на знімку) була тоді заповнена натовпом (Фото автора)

Серед арештованих були Володимира Пепчинська, Теодор Семаковський, Василь Колодій, Василь Костиняк, Марія Бачило, Юлія Бачило, Іван Наконечний, Анеля Наконечна, Роман Шумський, Я. Грицуляк, А. Загробельний, Вацлав Зембінський, Й. Клученко, В. Кубрак, Іван Солхан, С. Яцьків, Хенрик Фельсен, Петро Дутко, Тадеуш Дробенко, Михайло Стефанишин та Маркіян Котович (прізвища і імена наводимо в перекладі з польської за Т. Філаром).

Теодор Семаковський (за https://knysh.uaweb.org/uvo-1/r07.html)

Конспіративна квартира УВО у Кракові знаходилася в книгарні Кржановського по вул. Щепянській, де працювала Володимира Пепчинська (Фото з uk.wikipedia.org)

На відміну від поляків, українська колонія у Кракові до цього процесу начебто належної уваги не проявила. Як повідомляла польська поліція, на спеціальну зустріч в українському педагогічному товаристві «Рідна Школа», на якій мали збиратися засоби для допомоги ув’язненим українцям, його члени просто не прийшли.

У листопаді 1930 р. у Кракові був заарештований польською поліцією Степан Ленкавський – в майбутньому другий після С. Бандери провідник Закордонних Частин ОУН. У вересні 1932 р., у Львові він опинився перед судом під час процесу «конгресівців» (Процес над учасниками установчого Конгресу ОУН 1929 р.). Був засуджений до 4 років ув’язнення.

Краків був для ОУН (Організації українських націоналістів, що з 1929 р. замінила УВО) важливим пунктом на трасі: Львів-Цешин-Прага, яким курсували кур’єри доставки редагованої та виданої в Празі агітаційно-пропагандистської літератури. В Кракові роботу крайової екзекутиви ОУН по переправлянню націоналістичної літератури через Цешин з Чехії виконував осередок, що складався з М. Климишина, Я. Карпинця та Л. Зацного. Література переправлялася на Львів. У зв’язку з цим, польська поліція уважно стежила за всіма українськими легальними організаціями, які проводили діяльність у Кракові.

Член ОУН Микола Климишин (за https://uk.wikipedia.org)

Проте поліції не вдалося вчасно виявити виробника бомб, які використовувалися в терористичних акціях ОУН – Ярослава Карпинця. Цей піротехнік ОУН, що навчався у Кракові, виготовив бомбу, яка не спрацювала під час замаху на Б. Перацького. Атентатник Григорій Мацейко покинув її на місці змаху. Бомба ця була виготовлена на квартирі Карпинця по вул. Дембницький ринок (Rynek Debnicki), 13a у створеній ним лабораторії. Цікаво, що за наказом Степана Бандери Ярослав Карпинець також виконав у Кракові спеціальні балони, за допомогою яких можна було переправляти та розкидати ОУН-івські відозви та летючки на теренах підрадянської України.

Як згадував сам Я. Карпинець, його лабораторія на Дембніцькому ринку була занадто дорога, щоб знищити її, при загрозі арешту без наказу С. Бандери. Адже ті речовини, що він мав, були дороговартісні і знову закупити їх можливості не було.

Бомба для замаху на Б. Перацького була виготовлена на квартирі піротехніка ОУН – Я. Карпинця на вул. Дембницький ринок (Rynek Debnicki), 13a (Фото автора)

Ярослав Карпинець – піротехнік ОУН (за матеріалами Музею визвольних змагань у Львові)

Втім, як свідчить акт обвинувачення Варшавського процесу ОУН, польська поліція натрапила на сліди М. Климишина та Я. Карпинця. Передчуваючи можливість обшуку у себе, М. Климишин переніс і залишив отриману з Цешина літературу до кількох українських студентів, які мешкали неподалік місця його проживання по вул. Пуляського, 15а, за адресою Ружана, 25 (будинок зберігся).

Будинок по вул. Ружана, 25 у Кракові, де мешкали українські студенти, які переховували націоналістичну літературу

М. Климишина та Я. Карпинця (засновників Краківської станиці ОУН) було заарештовано в Кракові напередодні замаху на Б. Пєрацького. Про їх зв’язок з цим замахом довідалися вже пізніше. На підставі залишеної на місці атентату саморобної бомби стало зрозуміло, що вона виготовлена на раніш викритій квартирі Карпинця.

Під час того, як поліція проводила обшук у Кракові в Карпинця, Климишина й інших студентів української національності, які були з Карпинцем і Климишиним в контакті, річковики наткнулися на березі Вісли з боку Дембнік, на кілька пакунків затоплених не глибоко у воді, правдоподібно – з метою тимчасового укриття. Поліція ствердила, що в тих пакунках містилася українська націоналістична література. Пізніше встановлено, що на вулиці Ружаній 25, в найближчому сусідстві Карпинця і Климишина а заразом недалеко Вісли, був гуртожиток студентів-українців, які винаймали кілька кімнат в домі Ірени Тушинської. Відчуваючи можливість обшуку, вони вночі винесли матеріали і намагалися сховати їх у Віслі.

Зауважимо також, що М. Климишин контактував з родинами Зілинських, Лепких, Хрущів та ін. (детальніше див тут).

Збереглися поліційні свідчення, що дружина настоятеля парафії св. Норберта Емілія Хрущ займалася доставкою продуктів затриманим 14 червня 1934 р. ОУН-івцям.

Цікаво також, що у Кракові до нашого часу зберігся слід санаційних часів – вул. Б. Пєрацького.

Далі буде.

Використані джерела:

Іван Парнікоза,

Старший науковий співробітник Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця».


Попередні статті циклу:

Українські сліди у Кракові. Початки міста віслян і зв’язки з Руссю

Українські сліди у Кракові. Давні пам’ятки з території України

Українські сліди у Кракові. Нова столиця П’ястів

Українські сліди у Кракові. Вавельські та університетські скарби

Українські сліди у Кракові XVII-ХІХ ст.

Українські сліди у Кракові. Народна меншина та українець-мер

Українські сліди у Кракові. Хрестовоздвиженська греко-католицька парафія і церква св. Норберта

Українські сліди у Кракові. «Просвіта» і українська інтелігенція часів «матінки Австрії»

Українські сліди у Кракові. Українські митці та театр

Українські сліди у Кракові. Місцями Андрія Шептицького  

Українські сліди у Кракові. В часи українсько-польського протистояння на Галичині 

Українські сліди у Кракові. Табір українських військовополонених у Домб’ю

Українські сліди у Кракові: Українці в нових політичних реаліях 1918-1923 рр. 

Українські сліди у Кракові. Під крилами білого орла: 1924 – 1939 рр. 

Українські сліди у Кракові. Студентська громада і «Просвіта»: 1924 – 1939 рр. 

Українські сліди у Кракові. Український центральний комітет: 1924 – 1939 рр.

Українські сліди у Кракові. Українські громадські організації та провідні діячі спільноти: 1924 – 1939 рр. 

Related posts

Leave a Comment