Українські сліди у Кракові. Студентська громада і «Просвіта»: 1924 – 1939 рр.

Collegium Novum Ягелонського університету, тут в залі № IV– збиралися члени Української Студентської Громади (Фото автора)

У цій статті ми продовжимо знайомитися з життям українців Кракова в період Другої Речі Посполитої (1918-1939 рр.), зокрема, познайомимося з історичними слідами, пов’язаними з діяльністю ключових українських легальних громадських організацій: Української студентської громади та краківська філія товариства «Просвіта».

Українська студентська громада

Авангардом розквіту українського громадського життя стало студентство. На зламі 1923-24 рр. почав поступово слабнути бойкот українськими студентами польських вищих навчальних закладів. Активний вступ колишніх в’язнів таборів інтернування – солдатів УГА та емігрантів з наддніпрянської України у краківські виші оживив українське громадське життя. Його центром вже вкотре став Ягелонський університет.

Українські студенти створили тут організацію самоуправління – Українську студентську громаду (далі просто Громада), перше зібрання та вибір керуючих органів якої відбулися 29 жовтня 1924 р. З 1926 р., внаслідок змін в статуті, до студентів Ягелонського університету в громаду могли долучитися студенти вже знайомих нам Гірничо-металургійної академії та Краківської академії мистецтв. Окрім того, тут з’явилися ще студенти Вищих торгівельних курсів, які з 1927-1930 рр. розмістилися в будинках по вул. Сенкевича (Sienkiewicza) 4 та 5.

З 1927-1930 рр. Вищі торгівельні курси розмістилися в будинках по вул. Сенкевича (Sienkiewicza) 4 та 5 (Фото автора)

Докладно велику діяльність цієї організації описано Т. Філаром (2004 р.) та Ю. Новицькою. Натомість, в нашій подорожі відвідаємо місця, пов’язані з діяльністю Громади.

З самого початку діяльності у 1924 р. «штабом» Громади стало приміщення по вул. Асника (Asnyka), 3.

«Штаб» Громади знаходився у приміщенні по вул. Асника (Asnyka), 3 (Фото автора)

Тут знаходилася світлиця та кухня Громади. Приміщенням товариство завдячувало Володимиру Стецюрі та його дружині, які взяли на себе всю юридичну та фінансову відповідальність при найманні даного приміщення для Громади.

Далі пройдемося слідами заходів, організованих Громадою у Кракові за допомогою інших українських товариств. 9 червня 1928 р. в Лікарській залі на вул. Радзивілівській (Radziwillowska), 4, пройшло свято товариства «Сільський Господар» і «Скасування Панщини». Тут, зокрема, пролунали промова Отця Павла Хруща «Роль товариства «Сільський Господар» в економічному відродженні українського села» та Миколи Бажанського на тему «Ліквідація панщини в 1848 р.».

9 червня 1928 р. тут, по вул. Радзивілівській (Radziwillowska), 4 пройшло свято товариства «Сільський Господар» і «Скасування Панщини» (за maps.google.com.ua)

Українські заходи проходили і в серці стародавнього Кракова – на Головному Ринку. Так, 25 травня 1929 року зусиллями Громади було організовано концерт на честь Тараса Шевченка в залі Булонського при Головному ринку (Sala Bulonskiego, Rynek Glówny), 34.

Тут на Головному ринку (Rynek Glowny), 34, 25 травня 1929 р. відбувся концерт на честь Тараса Шевченка (Фото автора)

Відвідаємо і виразну архітектурну пам’ятку Кракова – своєрідну ротондовидну будівлю, яку видно навіть з Вавельского пагорба – бурсу Кузновича. Події, що відбулися тут, свідчили про наростання напруги між українськими патріотами та поліційною владою.

Місце, де відбувся вечір пам’яті героїв Крут – Бурса ксьондза Кузновича по вул. Скарбовій (Scarbowa), 2 (Фото автора)

30 січня 1934 року тут, в залі тодішнього Товариства Ремісничої Молоді (bursa ks. Kuznowicza) по вул. Скарбовій (Scarbowa), 2 відбувся організований Громадою захід на честь українських студентів полеглих під Крутами. Організаторами урочистості виступили члени Президії громади: Голова – Володимир Головацький (студент 3 курсу медичного факультету Ягелонського університету), секретар – Михайло Капришин (студент 3 курсу юридичного факультету Ягелонського університету) та заступник голови – Тарас Даниш (студент 5 курсу медичного факультету Ягелонського університету). Зібралося біля 200 осіб. На думку поліції, цей захід мав антидержавний характер. Як доносили присутні на заході поліцейські, Тарас Даниш виголосив промову, в якій закликав присутніх до присяги, що залишаться вірними ідеям незалежності в очікуванні дня помсти над гнобителем, а день цей має прийти, як Жовті Води, як Корсунь і Батіг, де нарід український помстився за тиск і пригноблення! Далі присутні заспівали Франкове «Не пора…».

“Не пора!” 

І, хоча організатори офіційно заперечили усі звинувачення, справа накликала на Громаду поліційні репресії, які паралізували її діяльність до 1936 року.

З 1 листопада 1938 р. Громада переїхала з вул. Асника у приміщення по вул. Баторія (Batoriego) 10/І. Саме тут відбулося останнє загальне зібрання Громади 4 березня 1939 р.

Після 1 листопада 1938 р. Громада мала приміщення по вул. Баторія 10/1 (Фото автора)

Краківська філія товариства «Просвіта»

Наступним пунктом нашої прогулянки стане непоказна краківська вуличка з моторошною назвою Кроводерська (Krowoderska). Саме тут, в будинку за № 32 з 1922 р. поновила свою діяльність краківська філія «Просвіти». У колі «Просвіти» 18 листопада 1925 р. також постало Українське педагогічне товариство, згодом УПТ «Рідна школа».

Першою садибою відновленої «Просвіти» став будинок по вул. Кроводерській (Krowoderska), 32 (Фото автора)

Далі попрямуємо на розташовану в історичному ядрі міста вул. Ягелонську, куди у невеличку кам’яничку під номером 10 перемістилася краківська філія «Просвіти» у 1930-х рр. Це було символічно, бо як ми пам’ятаємо, перша читальня “Просвіти”, у Кракові діяла до 1918 р. в кам’яниці за номером 11 на цій же вулиці.

У 1930-х рр. краківська філія «Просвіти» містилася по вул. Ягелонській (Jagielloska), 10/ІІІ. (Фото М. Лацяк)

Напевне, тут 25 травня 1931 р. відбувся вечір пам’яті Симона Петлюри, після вже згадуваного скорботного богослужіння в православній каплиці на вул. Повісля, 6.

Тільки в 1932 році краківська філія товариства «Просвіта» організувала 5 лекцій, 5 театральних вистав, 2 вечори-концерти, 1 свято «Просвіти», 1 свято книги та багато іншого.

Значення краківської філії «Просвіти» стало зростати після 1936 р., коли подібні організації на території сучасної Західної України були розпущені. На території ж Кракова вона діяла, хоча з постійними проблемами, частково через нестриманість молоді, що подекуди відверто виявляла свою симпатію до ОУН, частково через прискіпливість польської влади, яка скрізь ту ОУН бачила.

Станом на 1936 рік кількість членів краківської філії «Просвіти» складала 153 особи. Головою філії був тоді від 26 січня 1936 р. Володимир Миськевич. Тут же знаходилося Українське антиалкогольне товариство «Відродження». Цікаво, що саме тут з ініціативи краківської філії Українського центрального комітету 2 вересня 1934 р. було зачитано протест проти прийняття СРСР до Ліги Націй.

Молоді члени організації симпатизували ОУН, старші – були прихильниками Українського національно-демократичне об’єднання (УНДО). Увагу влади привертали Богдан Стебельський – студент Краківської академії мистецтв, член ОУН, керуючий секцією малярів “Зарево” при краківській “Просвіті” та Григорій Мачишин – студент філософського факультету Ягелонського університету, що викладав членам товариства географію та історію України.

Але найбільшою проблемою виявилося питання відвідування краківської філії «Просвіти» українцями-військовослужбовцями польського війська. Цим надзвичайно було стурбоване військове керівництво. Так, станом на 23 травня 1936 р. «Просвіту» постійно відвідували 41 рядових, та ще 12 жовнірів з’являлося там не регулярно. Польська військова влада вважала, що відвідування «Просвіти» впливає на солдат негативно, бо заходи, які влаштовувало товариство, носили націоналістичний характер. І дійсно, рядові-українці неохоче відвідували польські військові світлиці та “Будинок Жовніра”, а воліли завітати до рідної «Просвіти». При цьому вони переконували друзів робити те саме. Як повідомлялося у скаргах на Генеральний штаб польського війська, солдати перебувають в «Просвіті» разом з цивільними і майже кожний захід закінчується співанням гімну України, який солдати співають стоячи по команді струнко.

Відвідування солдатами-українцями краківської філії «Просвіти» викликало гострий протест польського військового керівництва

(На фото польські вояки у Кракові, за https://trzebinia.archiwa.org)

На думку влади, атмосфера в “Просвіті” підтримувала у солдат-українців віру в те, що прийде час, коли вони матимуть свою державу та будуть її вояками. На основі цих спостережень краківська військова влада просила Генеральний штаб про внесення рішення про заборону відвідування краківської філії «Просвіти» та греко-католицької парафії військовими. На це було отримано відповідь, що оскільки ці організації легальні, то цього зробити не можна. Однак, в 1937 р. міське староство Кракова поставило «Просвіті» вимогу: виключити зі своїх заходів не членів організації. Таким чином, влада таки домоглася не допускання солдатів.

Але, 20 березня 1938 р. краківська філія товариства «Просвіта» знову вступила в конфлікт зі староством. Адже поступив донос, що на захід, присвячений річниці смерті Тараса Шевченка таки було допущено солдатів-українців. Тож, 3 серпня 1938 р. краківська філія товариства “Просвіта” була розпущена. Втім, вдалося домогтися відновлення її роботи в 1939 році. У складі нового керівництва були магістр В. Мандичевський та секретар Л.Д. Литвин. До складу президії входила Дарія Костюк, заарештована в 1934 р. у зв’язку з ліквідацією крайової сітки ОУН.

Далі буде

Використані джерела:

Filar T. U stóp królewskiego Wawelu. Społeczność ukraińska w Krakowie w latach 1918-1939. – Kraków-2004. – S. 70-71.

Новіцька Ю. Українські студентські організації в Кракові за часів Австро-Угорської монархії та другої Речі Посполитої

Іван Парнікоза,

старший науковий співробітник Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця».


Попередні статті циклу:

Українські сліди у Кракові. Початки міста віслян і зв’язки з Руссю

Українські сліди у Кракові. Давні пам’ятки з території України

Українські сліди у Кракові. Нова столиця П’ястів

Українські сліди у Кракові. Вавельські та університетські скарби

Українські сліди у Кракові XVII-ХІХ ст.

Українські сліди у Кракові. Народна меншина та українець-мер

Українські сліди у Кракові. Хрестовоздвиженська греко-католицька парафія і церква св. Норберта

Українські сліди у Кракові. «Просвіта» і українська інтелігенція часів «матінки Австрії»

Українські сліди у Кракові. Українські митці та театр

Українські сліди у Кракові. Місцями Андрія Шептицького  

Українські сліди у Кракові. В часи українсько-польського протистояння на Галичині 

Українські сліди у Кракові. Табір українських військовополонених у Домб’ю

Українські сліди у Кракові: Українці в нових політичних реаліях 1918-1923 рр. 

Українські сліди у Кракові. Під крилами білого орла: 1924 – 1939 рр. 

Related posts

Leave a Comment