Українські сліди у Кракові. Український центральний комітет: 1924 – 1939 рр.

В цій частині українських слідів у Кракові ми познайомимося з історичними локалізаціями, пов’язаними зі ще однією легальною в передвоєнній Польщі українською організацією – Українським центральним комітетом (далі УЦК). Ця організація була створена колишніми політиками та військовиками УНР для координації життя УНР-івської еміграції в Польщі. Організація почала діяти у Кракові з 1925 року як відділ Українського Центрального Комітету у Польщі (центральна організація знаходилася у Варшаві). Першим керівником його був вже знайомий нам з попередньої частини даної розвідки проф. Іван Фещенко-Чопівський.

З професором Краківської гірничо-металургійної академії Іваном Фещенко-Чопівським ми знову зустрічаємося в історії української громади Кракова, як першим керівником краківського відділу Українського Центрального комітету (за uk.wikipedia.org)

12 серпня 1925 р. УЦК звертався до поліційної влади за дозволом на проведення зустрічей раз на тиждень об 17-19 годинах у приміщенні по вул. Влочкув (Włoczków, 1 – на місці цього будинку наразі сучасна забудова), з метою реєстрації українських емігрантів та збирання відомостей про їх проблеми, а також проведення репетицій оркестру та хору щоденно об 18-20 год. у приміщенні Дому Спілки шахтарів по алеї Красіньського (Al. Krasińskiego), 16. Доходи від заходів за участі оркестру та хору планувалося використати для допомоги бідним емігрантам.

Будинок колишнього дому Спілки шахтарів на алеї Красіньського (Al. Krasińskiego), 16 – місце пов’язане зі становленням краківського відділу УЦК

У 1929 р. група діячів краківського відділу УЦК, зокрема, Степан Суходіл та Василь Ганський, утворили Спілку українських політичних емігрантів. Спілка мала садибу в приватному помешканні Стефана Суходола вул. Пендзіхув (Pędzichów), 2/ІІ.

Приватне помешкання Степана Суходола, вул. Пендзіхув (Pędzichów), 2/ІІ (за uk.wikipedia.org)

У цьому ж помешканні згодом знаходилося садиба ще одного емігрантського товариства – Товариства українських інженерів емігрантів, головою якого був Степан Суходіл, а заступником працівник Гірничо-металургійної академії – інженер Микола Чижевський.

Великим досягненням краківського відділення УЦК стало отримання у 1928 р. свого приміщення в готелі Вікторія по вул. Звіринецькій (Zwierzyniecka), 7. Тут проводилися організаційні зустрічі, обговорення ситуації з українцями в еміграції.

Краківське відділення УЦК винаймало приміщення у готелі «Вікторія» по вул. Звіринецькій (Zwierzyniecka), 7 (Фото автора)

А 17 травня 1928 р. в залі Театру “Новини” («Nowosci») по вул. Райська (Rajska), 12 було реалізовано спільний захід з краківською філією «Просвіти» – постановку п’єси «Назар Стодоля» (за мотивами п’єси Т. Шевченка з життя запорізьких козаків). Її було повторено 3 червня того ж року.

Місце, де знаходився театр «Новини», в якому було поставлено п’єсу «Назар Стодоля», вул. Райська (ul. Rajska), 12 (Фото автора)

Далі пройдемо на вул. Страшевського (Straszewskiego), 28, до приміщення, яке не один раз було прихистком заходів української громади – Технічного товариства. Зокрема, 12 червня 1927 р. тут зусиллями місцевого відділення УЦК було проведено з’їзд української еміграції з теренів Речи Посполитої. Представники в числі 38 прибули з Краківського, Келецького воєводств, а також Верхньої Сілезії, Тернополя, Львова, Перемишля, Станіслава, Лодзі, Каліша та Варшави.

З’їзд української еміграції проходив тут в будинку Технічного товариства по вул. Страшевського (Straszewskiego), 28 (Фото автора)

В цій же будівлі 26 травня 1932 р. відбувся жалобний захід, присвячений підступно вбитому отаману УНР Симону Петлюрі.

У 1931 році краківське відділення УЦК змінило адресу на вул. Щепаньску (Szczepańska), 3/III.

У 1931 р. краківське відділення УЦК знаходилося на вул. Щепаньській (Szczepańska), 3/III (Фото автора)

Але господарча криза в Польщі викликала великі фінансові труднощі в УЦК, внаслідок чого він вимушений був часто змінювати адресу. В квітні 1932 року відділ функціонував по вул. Тарловській (Tarłowska), 1, а з червня 1932 року – по вул. Довгій (Długa), 24.

Ще дві адреси краківського відділу УЦК: вул. Тарловська (Tarłowska), 1 (Фото автора)

та вул. Довга (Długa), 24 (Фото автора)

У травні 1933 року фінансова ситуація в УЦК ще більше погіршилася. Її садиба мусила переміститися з вул. Св. Анни (Sw Anny), 4 на вул. Баракову (Barakowa), 14. Остання адреса у сучасному Кракові не зберігалася.

В приміщенні по вул. Св. Анни (Sw Anny), 4, також певний час розміщувалося краківське відділення УЦК (Фото автора)

Для порятунку ситуації центральне відділення товариства у Варшаві 24.05.1934 р. призначило до керування краківським відділенням свого повноважного представника – колишнього капітана УНР П.Самойлова. Він привів справи до норми. Окрім того, допровадив до більшої довіри польської влади до УЦК. За свою лояльну позицію краківське відділення УЦК під керівництвом П.Самойлова навіть отримало приміщення під світлицю та канцелярію у будівлі колишнього підгірського магістрату по вул. Лімановського, (Limanowskiego), 2.

15 серпня 1937 р. тут, в залі Спілки Польських Легіонерів було проведене загальне зібрання УЦК з приводу вирішення його поточних проблем.

Будівля колишнього підгірського магістрату по вул. Лімановського, (Limanowskiego), 2, де мав свою канцелярію УЦК (за https://maps.google.com.ua)

Окрім того, дані Люблінського відділу Управління Безпеки від 30.07.1953 р. (люб’язно надані П. Подобєдом, БФ «Героїка») дозволяють ствердити проживання в Кракові напередодні вибуху Другої світової війни, а також під час окупації (часові рамки в матеріалах УБ точно не зазначені) таких офіцерів УНР:

Підполковник Михайло Шадрин (дата народження 01.11.1887 р.) проживав по вул. Костюшка (Kościuszka) 40.

Будинок по вул. Костюшка (Kościuszka) 40, в якому мешкав Михайло Шадрин. (фото автора)

Підполковник Варфоломій Єфимович (1889 р.н.) мешкав по вул. Себастяна (Sebastiana), 8.

Будинок по Себастяна (Sebastiana), 8, в якому мешкав Варфоломій Єфимович. (фото автора)

Підполковник Адріан Марущенко-Богдановський (дата народження 17.09.1897) мешкав в Кракові по вул. Міській (Miejska), 4/6. Наразі не ідентифікована. Цікаво, що він також закінчив Гірничо-ливарну академію в Кракові.

Полковник Олександр Кузьминський (дата народження 30.08.1884 р.) мешкав у Кракові. Точне місце не вказується.

Підполковник ротмістр Михайло Команик (15.08.1886) проживав на вул. Яблоновських (Jabłonowskich) 12/ІІІ- 115.

Будинок по вул. Яблоновських (Jabłonowskich) 12, в якому мешкав Михайло Команик (фото автора)

На Раковицькому цвинтарі також наявні поховання численних вояків УНР, які були пов’язані з Краковом:

Миколи Чижевського (1890–1954), командира артилерії 3-ої Залізної стрілецької дивізії Армії УНР, після війни – професора Гірничо-Металургійної академії (ГМА) у Кракові (у кватері XXXVII, ряд 4, місце 9); Олександра Доценка (1897–1941), генерального ад’ютанта Головного отамана військ УНР Симона Петлюри, історика, публіциста; Миколи Дубовицького (1903–1985), хорунжого Армії УНР, пізніше професора ГМА у Кракові (кватера XXXV, ряд західний, місце 2); Юрія Корогоди (1900–1992), хорунжого Армії УНР, згодом професора вищих рільничих шкіл у Вроцлаві та Любліні, члена Польської Академії наук (він похований разом зі своєю дружиною Марією Новацькою Корогода (кватера IIA, ряд західний, cправа від поховання Zabłockich); Івана Руденка (1896–1938), офіцера 5-ї Херсонської дивізії Армії УНР; могила Мартина Волкова (1892–1972), офіцера Армії УНР, згодом учителя, священика, посла на Сейм ІІ РП; Осипа Назарука (1883–1930), міністра УНР; Йосифа Білевича (09.10.1866 – 16.10.1942), генерал-хорунжого Армії УНР (кватера LXXV, ряд 13, місце 11); Адріяна Марушечка-Богданівського (17.08.1897 – 1940), полковника Армії УНР (кватера LXXIII, ряд 27, місце 9); Переверзіва Дмитра (31.01.1868 – 27.10.1928) – полковника, начальника постачання 1-ї Запорізької бригади 1-ї Запорізької дивізії Армії УНР (кватера 3, ряд південний, місце 12); Олекси Чалого (1896 – 1929) – козака Армії УНР.

Далі буде.

Використане джерело:

Filar T. U stóp królewskiego Wawelu. Społeczność ukraińska w Krakowie w latach 1918-1939. – Kraków-2004. – S. 70-71.

Іван Парнікоза,

старший науковий співробітник Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця».


Попередні статті циклу:

Українські сліди у Кракові. Початки міста віслян і зв’язки з Руссю

Українські сліди у Кракові. Давні пам’ятки з території України

Українські сліди у Кракові. Нова столиця П’ястів

Українські сліди у Кракові. Вавельські та університетські скарби

Українські сліди у Кракові XVII-ХІХ ст.

Українські сліди у Кракові. Народна меншина та українець-мер

Українські сліди у Кракові. Хрестовоздвиженська греко-католицька парафія і церква св. Норберта

Українські сліди у Кракові. «Просвіта» і українська інтелігенція часів «матінки Австрії»

Українські сліди у Кракові. Українські митці та театр

Українські сліди у Кракові. Місцями Андрія Шептицького  

Українські сліди у Кракові. В часи українсько-польського протистояння на Галичині 

Українські сліди у Кракові. Табір українських військовополонених у Домб’ю

Українські сліди у Кракові: Українці в нових політичних реаліях 1918-1923 рр. 

Українські сліди у Кракові. Під крилами білого орла: 1924 – 1939 рр. 

Українські сліди у Кракові. Студентська громада і «Просвіта»: 1924 – 1939 рр. 

Related posts

Leave a Comment