Світовий океан вивчено менш ніж на 5 відсотків. © Цзя Чжан
Океани вкривають 70% поверхні Землі, є найбільшою біосферою нашої планети і домівкою для 80% всіх живих організмів. Безмежним водним простором виробляється половина загальної кількості кисню, поглинається чверть викидів вуглекислого газу та 90% тепла, спричиненого цими викидами. Не секрет, що саме океани вважаються життєво важливим буфером проти загрозливих кліматичних змін. Хоч людство досі не дізналося про всі таємниці океанів, але вже встигло суттєво їм нашкодити. Тож для того, щоб підвищити обізнаність про Світовий океан, його проблеми та шляхи їх подолання, ООН встановила Всесвітній день океанів (World Oceans Day), який щорічно відзначається 8 червня.
Світовий океан покриває понад 70 відсотків поверхні планети. Він регулює клімат, підтримує біорізноманіття, живить економіку та навіть формує культуру. Океан – це основа життя Землі. Проте вже довгий час він перебуває під загрозою. Причому йдеться не лише про руйнування екосистеми світового океану, а й про виживання людства.
Близько 550 експертів із 86 країн стали авторами 1600-сторінкової доповіді, яка докладно описує проблеми, з якими зіткнувся океан. Ця наукова праця дає людству знання, необхідні захисту планети. Документ отримав назву “Оцінка стану світового океану”, повідомляє сайт ООН.
Океан важливий для кожного
Як підкреслюють експерти, океан визначає повсякденне життя кожної людини, навіть якщо вона живе далеко від узбережжя.
- Він стабілізує клімат, поглинаючи більшу частину надлишкового тепла планети та парникові гази. Без цього ефекту, що охолоджує, нас чекають екстремальні погодні аномалії, які вдарять по продовольчих системах і ланцюжках поставок.
- Він годує людство. Коли через кліматичні зміни або браконьєрство виснажуються рибні запаси і руйнуються логістичні ланцюжки, ціни зростають. Причому не лише на морепродукти, а й на багато інших продуктів харчування, виробництво та доставка яких залежить від прибережної економіки.
- Він підтримує наше здоров’я – як ментальне, і фізичне. Океан забезпечує нас ліками та виробляє значну частину кисню, яким ми дихаємо.
- Він підтримує економіку, забезпечуючи трильйони доларів у сфері світової торгівлі, туризму та підтримуючи створення робочих місць.
Навантаження на океан стрімко зростає
Людство кардинально змінює морські екосистеми. У 2024 році населення Землі досягло 8,2 мільярда людей, при цьому 37 відсотків із них живуть у межах 100 км від узбережжя.
Це неминуче призводить до концентрації людської та економічної діяльності у прибережних зонах. Як наслідок – масштаби видобутку природних ресурсів зростають, інфраструктура розширюється, обсяги відходів збільшуються, а природне місце існування деградує.
Паралельно активізується освоєння шельфу: вітряні електростанції, глибоководні нафтогазові платформи, прокладання кабелів та трубопроводів по морському дну змінюють ландшафт уже далеко від берега.
Зміна клімату – головна загроза океану
Дані про потепління океану та підвищення рівня моря виглядають загрозливо:
- Рівень моря зростає вдвічі швидше, ніж раніше. Через танення льодовиків та теплового розширення води темпи підйому зросли з 1,9 мм на рік (до 2015 року) до 4,3 мм на рік у 2023 році.
- Температура в Арктиці зростає вчетверо швидше, ніж у середньому планетою.
- Зони гіпоксії (або «мертві зони»), де рівень кисню настільки малий, що більшість морських мешканців там не можуть вижити, тепер займають 4,5 мільйона квадратних кілометрів.
Біорізноманіття згасає майже у всіх морських ареалах
Морська флора та фауна перебувають у критичному стані. І ось один із найяскравіших прикладів: з 1970-х років коралові рифи Карибського басейну скоротилися приблизно на 80 відсотків. Якщо глобальне потепління перевищить доіндустріальний рівень на 1,5 градуса за Цельсієм, планета може втратити до 90 відсотків усіх коралових рифів.
Продовжує скорочуватися площа найважливіших прибережних екосистем – мангрових лісів та чагарників морських трав.
Через зростання температур живі організми – від планктону до морських ссавців – мігрують до Північного та Південного полюсів. У той же час в екологічних умовах, що змінилися, починають агресивно поширюватися чужорідні (інвазивні) види.
Забруднення стало повсюдним
Забруднення морського середовища набуває загрозливих масштабів. Щороку до океану потрапляє 52 мільйони тонн пластикових відходів. За оцінками, у воді знаходиться 24 трильйони частинок мікропластику, від якого страждають понад 4 000 видів морських мешканців.
Зростає і хімічне забруднення: у морській воді виявлено понад 4 000 сполук, що входять до складу ліків та засобів особистої гігієни.
Водночас, зазначають автори доповіді, у деяких регіонах знизився рівень концентрації шкідливих речовин, як-от ртуть.
Продовольча безпека під загрозою
Морські продовольчі системи – це найважливіше джерело харчування та доходів. Океан забезпечує 20 відсотків тваринного білка, споживаного людьми у всьому світі.
Морська аквакультура продовжує розвиватися, перетворившись на глобальну індустрію з оборотом 90 мільярдів доларів. Крім того, 121 мільйон людей захоплюються аматорським та спортивним рибальством, підтримуючи місцеву економіку та власний добробут.
Проте стабільність цієї системи під великим питанням. Автори доповіді повідомлять про значний перелов риби. Щорічно від 8 до 14 мільйонів тонн риби видобувається за рахунок незаконного та нерегульованого промислу, приносячи тіньовій економіці від 9 до 17 мільярдів доларів доходу.
Крім того, спалахи хвороб, забруднення навколишнього середовища та кліматичний стрес ставлять під удар довгострокову стійкість рибальства та аквакультури.
Океанічна економіка величезна, але поки що неекологічна
Обсяг «синьої економіки» оцінюється в 1,5 трильйона доларів на рік, а до 2030 року, за прогнозами, перевищить 3 трильйони.
Прибережний та морський туризм забезпечує роботою 174 мільйони людей.
Сьогодні робляться спроби оцінити та мінімізувати збитки від видобутку нафти та газу на шельфі, а також від судноплавства. На частку останнього припадає понад 80 відсотків світової торгівлі, але воно робить вагомий внесок у глобальні викиди парникових газів.
Дефіцит знань
Міжнародне співробітництво у сфері управління океанами набирає обертів, проте існування 57 різних міжнародних договорів призводить до фрагментарності дій.
Перехід до стійкої океанічної економіки неможливий без принципів справедливості та активного обліку досвіду та традицій корінних народів. Без цього вкрай складно відновити здоров’я океану, забезпечити благополуччя прибережних громад і досягти збалансованого розвитку.
У наших знаннях про океан, як і раніше, залишаються величезні прогалини. Станом на 2025 рік на карту завдано лише 27 відсотків морського дна. Це означає, що глибоководні екосистеми, біологічні процеси та кумулятивний ефект від впливу людської діяльності досі погано вивчені.
Рішення існують
Автори доповіді пропонують багато рішень. Серед них – природоорієнтовані підходи, скорочення шкідливих викидів і розширення морських зон, що охороняються.
Проте варто тверезо оцінювати ситуацію: навіть повне відновлення екосистем океану дозволить досягти лише близько двох відсотків глобальних цілей щодо пом’якшення наслідків зміни клімату. І це лише наголошує на необхідності корінних, системних змін у всій світовій економіці.
Наступне десятиліття стане вирішальним, наголошують експерти. Без швидких та скоординованих дій на світовому рівні стан океану продовжуватиме погіршуватися. А це поставить під удар стабільність клімату, біорізноманіття, продовольчу безпеку та благополуччя мільярдів людей.
Джерело: ООН
Читайте також:
Історія виникнення супутникової океанографії
