Триває п’ятий антарктичний сезон українського науково-дослідницького криголама «Ноосфера». Корабель веде український капітан Андрій Старіш.
Про те, як він став капітаном українського криголама, хто працює в екіпажі «Ноосфери», як досліджують водні глибини Південного океану, читайте в інтерв’ю з борту «Ноосфери».
Спори моху прожили за межами МКС 283 дні. Після повернення на Землю більшість із них проросла. Цей успіх свідчить про те, що земні організми на клітинному рівні пристосовані до переживання екстремальних умов відкритого космосу. Тож мохи, а також інші еволюційно давні організми, які на Землі проживають в екстремальних середовищах, можуть стати основою екосистем на Місяці та Марсі.
Read More
Орбітальні станції і космічні кораблі оснащуються сучасними системами життєзабезпечення замкнутого циклу, які створюють максимально наближене до земного середовище, мінімізуючи потребу в поставках ресурсів із Землі.
Ці системи забезпечують астронавтів свіжим повітрям, чистою питною водою, тримають сприятливу для життя температуру всередині орбітальної станції та утилізують відходи життєдіяльності.
Норвегія – це королівство синіх вод і величних гір. Її берегова лінія, якщо розкласти її на мапі, простягнеться довше, ніж екватор, а вихід до моря є головною географічною перевагою. Проте знайти тут звичний піщаний пляж практично неможливо. Причина цього криється у грандіозній геологічній історії та постійній роботі льодовиків.
Read More
NASA і Національний центр даних про сніг і лід (NSIDC) опублікували результати спостережень за морським льодом в Антарктиці. Його площа досягла третього мінімального рівня за всю історію супутникових вимірювань.
Хоча площа морського льоду в регіоні залишається низькою в порівнянні зі спостереженнями до 2016 року, складність антарктичної системи ускладнює прогнозування і розуміння цих тенденцій.
Еволюція експериментальних і теоретичних досліджень властивостей матерії на фундаментальному рівні призвела до необхідності створення установок, які за масштабом можна порівняти з мегаполісами. Найпотужнішою серед них є Великий адронний колайдер — унікальна прискорювальна установка, розташована у підземному тунелі завдовжки 27 км на кордоні Швейцарії та Франції. Саме тут, у міжнародному дослідницькому центрі ЦЕРН тисячі фізиків з усього світу шукають відповіді на фундаментальні питання про будову Всесвіту. Серед них – і вчені Київського національного університету ім. Т.Шевченка.
Read More
Компанія Blue Origin успішно здійснила другу місію надважкої ракети New Glenn, уперше повернувши на Землю її першу ступінь.
Основне завдання місії – розгортання двох супутників NASA, що мають вивчати вплив сонячного вітру на Марс.
Сьогодні вирощувати рослини в космосі вже можна, але все ще складно, і ці проєкти досі мають дослідницький характер. Експерименти з відправкою та пророщуванням у космосі насіння показали хороші результати, і основним майданчиком для проведення досліджень стала МКС.
Гриби також незабаром можуть стати природною частиною майбутніх космічних станцій.
Континенти повільно відшаровуються знизу, на багатокілометровій глибині. Учені дійшли висновку, що розпад континентів – це ефект доміно, який ініціює довготривалі збурення глибоко в надрах Землі, пов’язуючи долю континентальних коренів з неочікуваною геологічною активністю в усьому світі.
Read More
Астрономи вважають, що крижаний супутник Сатурна Енцелад має довгострокову стабільність, необхідну для розвитку життя за межами Землі.
Були виявлені нові складні органічні молекули, що викидаються з Енцелада. Це явна ознака того, що в його океані відбуваються складні хімічні реакції. Деякі з них можуть бути частиною ланцюжків, що призводять до утворення ще складніших молекул, які потенційно мають біологічне значення.