У південній півкулі завершується перший місяць весни, і незабаром на острів Галіндез, де розташована українська станція «Академік Вернадський», почнуть повертатися різноманітні птахи. Зокрема, улюбленці – пінгвіни – вже приходять “на розвідку”, де ж будуть кращі місця для гніздування. А от про справжню весну зимівникам просигналізує повернення Скуа – південнополярних поморників, – розповідає сторінка НАНЦ у фейсбук.
Та є птахи, які не полишають нашу станцію і в довгу антарктичну зиму. Наприклад, це сивка біла або, як її називають полярники, футлярик. Ці птахи мають кілька гнізд на станції, дуже допитливі й постійно цікавляться життям учасників експедиції. Зокрема, заглядають у вікна офісів та кубриків, “контролюють” вимірювання озону на спеціальному люку, “супроводжують” людей на шляху між будівлями станції тощо.
Сивка біла – невелика, її довжина 34-40 см, розмах крил – від 74 до 84 см, а вага – близько пів кілограма. Водночас вона не має плавальних перетинок на лапах, а отже живе виключно на суші, тож є найбільшою суто наземною твариною Антарктики.
З назви цієї птахи не складно здогадатися, що вона має білий колір, а от пташенята народжуються чорні. Вже на 8-9 день вони ходять. Та й загалом сивки більше люблять ходити (точніше бігати), а не літати. Хоча літають досить добре: попри те, що зовні малі й ніби слабкі, вони долають непростий шлях через протоку Дрейка. Адже не всі представники цього виду залишаються зимувати в Антарктиці, біля станцій зазвичай живуть осілі групи. А більша частина, все ж, на зиму відлітає до Південної Америки.
Сивок часто можна побачити на фото поруч з пінгвінами, тюленями чи іншими птахами. Це пов’язано з тим, що вони живляться крилем з посліду цих тварин або їхніми виплювками. З’їдають також будь-яку падлину.
Цікаво, що біля нашої станції сивки загніздували недавно – в сезон 2016 року. Тоді вони зробили гніздо під одним із приміщень, вистеливши його пір’ям та сухим мохом. Наступного року гнізд було вже два: під станцією та лазнею, й надалі ці птахи почали освоюватися на станції “Академік Вернадський”, як вдома. Вчені пов’язують це зі зростанням колонії Субантарктичних пінгвінів біля станції, а отже – збільшенням кормової бази для сивок.
Сивки перебувають у постійному пошуку їжі. Вони пробують “на дзьоб” усе, що трапляється, тож зимівники інколи жартують, що якби ці пташки були розміром, як яструби, то з’їли б усе живе навколо.
Інформація надана Іваном Парнікозою.
Фото Анни Соіної, Олександра Книжатка та Олександра Милашевського.