Фото: Денис Пішняк (НАНЦ)
Двоє дослідників з Університетського коледжу Корка в Ірландії та Університету Барселони в Іспанії (Riccardo Arosio, David Amblas) використовували батиметричні дані з високою роздільною здатністю для дослідження і картування прихованих каньйонів біля берегів Антарктиди. Загалом команда виявила 322 підводні жолоби — для порівняння, це в п’ять разів більше, ніж було виявлено в попередніх дослідженнях, пише видання Фокус із посиланням на IFLScience.
Огляд досліджуваної території з поділом на зони та протяжністю покриття MBES (Digital Bathymetric Model). Берегова лінія Антарктиди та різні райони льодовикового покриття були отримані з Gerrish et al. (2023). Абревіатури означають: Антарктичний півострів (AP), Західний Антарктичний півострів (WAP), Море Ведделла (Wed), Східна Антарктида 1–3, (EA1–3) море Росса (Ross), Земля Марі Берд (MBL), море Амундсена (Amu) та море Беллінсгаузена (Bel).
Фото: Marine Geology
За словами Девіда Амбласа (David Amblas) з Об’єднаної дослідницької групи з морських геологічних наук на факультеті наук про Землю Барселонського університету, дані свідчать, що деякі з виявлених каньйонів досягають глибини 4000 метрів.
Найбільш дивовижні з підводних каньйонів, за словами команди учених, знаходяться в Східній Антарктиді, яка вже відома складними розгалуженими системами каньйонів. Ці системи часто беруть свій початок з декількох вершин каньйонів біля краю континентального шельфу, а потім сходяться в один головний канал, що спускається в глибини океану, перетинаючи круті схили континентального схилу.
За словами учених, каньйони на протилежних сторонах крижаного континенту розповідають абсолютно різні історії:
- на сході рови хитромудро розгалужені й характеризуються широкими U-подібними профілями;
- на заході каньйони коротші й крутіші, порізані гострими V-подібними лініями.
Такі відмінності наштовхнули вчених на думку, що Східно-Антарктичний льодовиковий щит набагато, ймовірно, набагато старший за західний аналог і виник раніше. Зазначимо, що теорія не нова і раніше вже пропонувалася вченими на основі досліджень осадових порід. Однак раніше вчені так і не змогли описати це у великомасштабній геоморфології морського дна.
Як відомо, Антарктида є величезним крижаним щитом, де під товщею льоду ховається скелястий континент, схожий на Північну Америку або Європу, з унікальним ландшафтом, багатим величезними каньйонами й гірськими вершинами. Як і інші континенти Землі, приховані краї Антарктиди порізані підводними каньйонами, що спадають у море.
Учені зазначають, що розуміння природи цих каньйонів, прихованих від очей під товщею води, важливе, оскільки вони відіграють важливу роль у циркуляції океану, а також пов’язують мілководдя і глибини, створюючи багаті на морське життя місця проживання.
Попри те, що вчені вже нанесли на мапу 10 000 підводних каньйонів по всій земній кулі, припускають, що десятки тисяч із них усе ще залишаються невідомими науці. Раніше вчені припустили, що науці вдалося картографувати лише менше третини морського дна. Саме тому так важливо продовжувати роботу, щоб нанести на карту якомога більше території морського дна.
Нове дослідження опубліковано в журналі «Marine Geology».
Читайте також:
Течії океану поводяться інакше, ніж вважалося
Ланцюг підводних вулканів у Південному океані може впливати на танення антарктичних льодовиків
