Фото Оксани Савенко
Зазвичай, коли в Антарктиду приходить зима, пінгвіни, які живуть поблизу української станції, відпливають дещо північніше. Харчуються вони крилем і потребують відкритої води для полювання. Тож, коли акваторію навколо острова Галіндез, де розміщена станція «Академік Вернадський», на зиму сковує крига, пінгвіни відкочовують туди, де відкрита вода, аби мати доступ до їжі.
Коли ж зими стають теплішими, ділянки відкритої води в районі архіпелагу Вільгельма, де знаходиться українська станція, можна знайти впродовж усієї зими, а отже і пінгвіни тепер тримаються зовсім неподалік. Про це розповідають біологи 26-ї Української антарктичної експедиції.
Цього року в липні наші полярники зареєстрували надзвичайно великі зимові скупчення пінгвінів на різних островах в радіусі 20 км від станції. Там відпочивають сотні й тисячі особин, а у воді в той же час «бенкетують» ще сотні пінгвінів. Переважно це субантарктичні пінгвіни (дженту) чи пінгвіни Аделі.
Звісно, такі великі скупчення пінгвінів приваблюють хижаків, які на них полюють – морських леопардів і косаток. Тож вони зараз також тримаються неподалік.
Цього року неподалік станції пінгвіни з’являються хвилями. Ймовірно, до них долучаються мігранти з південніших районів, де погодні умови стають менш сприятливими.
На острові Галіндез наприкінці червня та в липні пінгвіни також з’являлися час від часу. В окремі дні їх не відмічали зовсім чи реєстрували невеликі групи. А подекуди чисельність угруповань пінгвінів перевищувала тисячу особин, причому це були переважно пінгвіни Аделі.
В такий спосіб наслідки зміни клімату і потепління можна безпосередньо спостерігати в Антарктиці, зокрема, завдяки пінгвінам, роблять висновок учені.
Фото й інформація біологині 26-ї УАЕ Оксани Савенко.