Існує категорія людей, які мають особливий дар втілювати свої мрії в дійсність, незважаючи на жодні перешкоди. До них, на мій погляд, належить і Микола Подрезан, який 15 років тому вирішив відвідати на інвалідному візку столиці найвідоміших держав шести континентів. В одному з номерів журналу «Експедиція ХХІ» (№ 9-11 за 2014-2015 р.р.) була опублікована розповідь про нього та його фото поруч із бронзовою скульптурою президента США Рузвельта, який, як відомо, теж був змушений певну частину свого життя пересуватись таким не дуже зручним транспортним засобом.
Відверто кажучи, наш рідний Київ ще далеко не пристосований до потреб таких маломобільних громадян, але вже почав рух у цьому важливому напрямку. Значною мірою сприяє цьому процесу і європейський вектор розвитку нашої держави. А Микола Подрезан був одним з тих киян, які мотивували столичну громаду на відповідне позитивне вирішення цієї соціальної проблеми. Адже не секрет, що через відсутність належної кількості зручних пандусів, підйомників та інших обладунків, так званого безбар’єрного середовища, ще чимало людей позбавлені можливостей вільно пересуватися містом, або й навіть діставатись місця роботи, навчання чи окремих державних, медичних, культурних та торговельних установ. Особливо кроки до покращення цієї ситуації стали помітними в останні три роки.
Надихнула пана Миколу на мандрівку світовими столицями участь у незабутній місії Всесвітньої естафети Олімпійського вогню під час її київського етапу. Славнозвісний «стандарт» у 42 км 195 метрів він вирішив подолати спочатку в різних європейських столицях, а згодом і у столицях багатьох країн обох Америк, Азії, Африки, Австралії та Нової Зеландії. Усі ці роки Микола Володимирович разом із своєю вірною супутницею –дружиною Наталкою шукав засоби для здійснення своєї мети та успішно її реалізовував. Відтоді він вже подолав 34 етапи цієї подорожі – справжньої глобальної експедиції під девізом «Планета Земля: погляд з інвалідного візка», яку тріумфально завершив на київському майдані Незалежності влітку 2018 року. (Статтю про його експедицію з фото у столицях різних країн публікувало наше інтернет-видання – ред.). Та проект продовжився, і його емблему знають тепер у 50 державах світу.
А загалом Микола Володимирович на сьогодні побував у 68 країнах світу на 6 континентах, з них – у 61 країні на інвалідному візку! Це два досягнення міжнародного рівня, занесені до Національного реєстру рекордів України.
Однак, це не просто мандрівка туриста – спостерігача мальовничих краєвидів, відвідувача музеїв, пересічного споживача послуг сучасного туристичного сервісу. Микола Подрезан – прагматик. Він поставив собі вельми непросте завдання: вивчити й узагальнити світовий досвід практичної організації безбар’єрного простору для людей з обмеженими можливостями пересування та знайти спосіб його адаптації в рідній країні.
А нещодавно, повернувшись з чергової подорожі до ряду дуже небідних східних країн, Микола Володимирович завітав на проводи 24-ї Української антарктичної експедиції, де був тепло зустрінутий не лише нашими полярниками, але й присутніми на церемонії керівниками МОН України і Національного антарктичного наукового центру. Спілкуючись з полярниками, він, між іншим, зауважив, що в його проекті лишився єдиний ще неосвоєний континент – Антарктида. «Гендерну рівність, – каже він посміхаючись, – ви відновили, а от про людей з обмеженими можливостями забули… А це моя давня мрія, яку вже багато років хочу реалізувати».
Більше того, Микола Подрезан як професійний режисер масових заходів склав уже чернетку певного плану PR-акцій щодо перспектив поширення в Україні антарктичного туризму. А також – популяризації наукової діяльності наших земляків – дослідників Льодового континенту, які працюють в Антарктиці, зокрема, на українській станції «Академік Вернадський». Адже це передова вітчизняної науки, і не тільки…
Микола Володимирович певен, що не обтяжить майбутню експедицію, а його творчий доробок буде корисним не лише НАНЦ, а й МОН, Мінкультури, Мінмолодьспорту, МОЗ та КМДА.
Наш гість побажав зимівникам 24-ї УАЕ щасливої дороги та сім футів під кілем! Він з нетерпінням чекатиме їхнього повернення. Вони вже ніби стали співавторами його заповітної мрії…
Євген БОЧКАРЬОВ
На знімках: фотографії на згадку про урочисті проводи на зимівлю чергового загону українських дослідників Антарктики.