1 листопада 2018 р. Національний антарктичний науковий центр України (НАНЦ) разом з Національним еколого-натуралістичним центром учнівської молоді МОН України (НЕНЦ) розпочав проект із залучення школярів до наукових досліджень, які є частиною міжнародної програми з моніторингу та прогнозування стану екосистеми Південного океану та запасів антарктичного криля.
«Кінцевою метою дослідження є науково обґрунтована відповідь на питання: чи популяція криля насправді катастрофічно скорочується і він потребує захисту, як застерігають деякі еко-активісти, чи, навпаки, криля можна беззастережно виловлювати, як переконують промисловці, – пояснює керівник НАНЦ Євген Дикий. – Порахувати криля в океані дуже непросто, тож вчені різних країн домовились використати стан популяцій пінгвінів як свого роду «барометр» запасів криля, для чого встановили 54 автоматичних фотокамери довкола узбережжя Антарктиди».
До речі, Україна є однією з 6 країн світу, які здійснюють вилов криля в Південному океані. Нині в цьому регіоні працює українське риболовне судно «Море Содружества».
Станція «Академік Вернадський» однією з перших включилась до розробленої міжнародною Комісією з морських ресурсів Антарктики (CCAMLR, або АнтКом) моніторингової програми СЕMР (CCAMLR Environmental Monitoring Program). Вже третій рік три автоматичні камери знімають «родинні фотоальбоми» пінгвінів. Накопичилося кілька тисяч знімків, які потребують опрацювання та аналізу. Оскільки криль є основною їжею пернатих аборигенів Антарктиди, то з успіху розмноження пінгвінячих гніздових пар та виживання пташенят можна буде оцінити доступну їм кормову базу, тобто крилеві запаси біля цієї ділянки узбережжя.
Науковці НАНЦ на чолі з проф. Геннадієм Мілінєвським розробили методику, за якою учні – вихованці обласних еколого-натуралістичних центрів – зможуть за допомогою своїх вчителів обробити фотографії з фотокамер, встановлених у місцях гніздування пінгвінів в околицях станції «Академік Вернадський»., визначити на них кількість гнізд, початок та кінець гніздування, кількість відкладених яєць, пташенят, які вилупились, та пташенят які доросли до «підліткового» віку і полишили рідне гніздо. Всі ці дані буде зведено до єдиної бази даних НАНЦ, та статистично оброблено вченими, а результати – передано до Наукового комітету Комісії з морських живих ресурсів Антарктики.
«Так українські школярі зможуть покласти невелику, але власну «цеглинку» до побудови світової науки, взяти участь у справжньому, а не «навчальному» міжнародному науковому проекті, доєднатися до збереження живої природи нашої планети», – підкреслив Євген Дикий.
