Після закінчення ІІ Світової війни Гданськ повністю змінив своє етнічне обличчя. Залишки німецького населення були виселені, і вже з літа 1945 р. сюди почали прибувати перші польські переселенці.
Помор’ю та Гданську також судилося стати новою домівкою примусового переселення українців в рамках акції «Вісла».
Постріли німецького броненосця змінили все в Гданську. Місто було урочисто приєднано до Рейху та перетворено нацистами на своєрідну метрополію німецького сходу. У Гданську з’явилося багато українських робітників. Переважно це були колишні вояки польської армії, яких випущено з таборів військовополонених і скеровано до праці на різних підприємствах.
Чергову частину історії Гданська розповідає Іван Парнікоза.
І знову крик мартинів над головою. Ми на вулицях старовинного Гданська, чи як його називали німці – Данцига. Починалося ХХ ст. століття, що віщувало місту найбільші драматичні події.
Вільне місто стало місцем де стали з’являтися українці: спочатку транзитом на еміграційних шляхах, а згодом в пошуках доступної їм технічної освіти. Тут сформувалася українська громада. Тут функціонували консульства УНР та була створена окрема станиця УВО, а потім ОУН. Про це – у статті Івана Парнікози.