Фото: UiT/Ocean Census/REV Ocean
Учені під час наукової експедиції знайшли найглибше з відомих холодних газових джерел в Арктиці. Воно розташоване на дні океану на глибині майже 3 640 метрів і, попри екстремальні умови, є населеним різними морськими організмами, повідомляє NV. Наукова стаття про відкриття була опублікована в журналі Nature Communications.
Йдеться про так звані гідратні пагорби Фрейї (Freya gas hydrate mounds), які знаходяться під хребтом Моллой (Molloy Ridge) неподалік Гренландії. Їх відкрили у травні 2024 року. Це холодні газові джерела — тріщини на морському дні, з яких виходять гази та рідини, зокрема метан. Такі джерела відрізняються від гарячих гідротермальних тим, що не пов’язані з вулканами, є холоднішими й можуть існувати дуже довго.
Під час дослідження науковці також зафіксували потужний стовп метану, який піднімався у воді на висоту близько 3 300 метрів. Це ще один рекорд для подібних спостережень.
Керівниця дослідження, геологиня Джуліана Пан’єрі (Giuliana Panieri) з Університету Ка’ Фоскарі (Campus Scientifico-Università Ca’ Foscari Venezia) в Італії, заявила:
«Ми виявили надглибоку систему, яка є активною з точки зору геології та дуже багатою на життя».
За її словами, це відкриття змінює уявлення про глибоководні екосистеми Арктики та процеси обігу вуглецю.
Фауна газогідратних курганів Фрея. Фото: Nature Communications.
Попри повну відсутність сонячного світла, біля джерела виявили численні живі організми. Це так звані хемосинтетичні спільноти — мікроорганізми та тварини, які отримують енергію не від світла, а з хімічних речовин. Серед них — трубчасті черви, равлики та амфіподи.
Дослідники зазначають, що частина цих істот є близькими родичами організмів, які мешкають біля гарячих гідротермальних джерел. Цей факт, за словами вчених, важливо враховувати під час планування охорони морських екосистем.
Також аналіз газу й нафти поблизу тріщини показав, що породи мають міоценовий вік — приблизно від 5 до 23 мільйонів років. Водночас самі гідратні пагорби й досі змінюються: вони формуються, руйнуються та знову утворюються.
«Це не статичні утворення. Вони живі з геологічної точки зору і реагують на рухи земної кори, тепло з глибин та зміни довкілля», — пояснила Пан’єрі.
Вчені називають цей район «надглибокою природною лабораторією», яка дає змогу вивчати взаємодію геологічних процесів і життя в Арктиці — регіоні, який є важливим для планети, але досі залишається недостатньо дослідженим.
Читайте також:
Дослідники у віддаленій Арктиці виявили під льодом рухливий шар водоростей
Як мікроорганізми запускають фотосинтез у полярній темряві
