Українські вчені на станції «Академік Вернадський» зафіксували потужний землетрус, що стався 2 травня неподалік Аргентини та Чилі, повідомляє сайт НАНЦ.
За даними Геологічної служби США (USGS) його епіцентр був на дні протоки Дрейка, приблизно за 219 км на південь від аргентинського портового міста Ушуаї. Магнітуда землетрусу становила 7,4.
На станції «Академік Вернадський» сейсмічний поштовх зафіксували 2 травня о 10:03 за місцевим часом. Виявити його допомогло високочутливе обладнання, встановлене на станції. Водночас українські полярники нічого не відчули, адже наш острів розташований далеко від епіцентру.
«Ми ведемо постійне спостереження за геофізичними процесами в регіоні, зокрема за сейсмічною активністю, що має вирішальне значення для глобального моніторингу природних явищ. Фіксація землетрусів, навіть на відстані в сотні кілометрів, дозволяє людству краще розуміти геодинамічні процеси Землі», — пояснив геофізик 30-ї УАЕ Альберт Грабовецький.
Дані, зібрані в Антарктиці, дають змогу:
● підтверджувати й уточнювати параметри землетрусів, визначені іншими сейсмологічними мережами;
● аналізувати зв’язки між тектонічною активністю різних регіонів, зокрема в контексті глобальної сейсмічності;
● удосконалювати глобальні моделі розповсюдження сейсмічних хвиль, які використовують в прогнозах цунамі та стихійних лих.
Тобто фіксації землетрусів на станції «Академік Вернадський» є важливим внеском українців у світову науку.
Сейсмоакустичні вимірювання на українській антарктичній станції тривають з 2000 року, а 2020-го відбулося масштабне оновлення обладнання для цих досліджень. Отримані дані в реальному часі надходять до Національного центру даних Національної системи сейсмічних спостережень України. Оброблена інформація про потужну подію із врахуванням даних зі станції одразу надається до ДСНС та МЗС.
За повідомленням Головного центру спеціального контролю, потужний землетрус у протоці Дрейка породив невелике цунамі, яке зареєстрували прилади на українській антарктичній станції Академік Вернадський. Висота хвилі – біля 25 сантиметрів, “побачити” її змогли спеціальні прилади – мареографи. Їй передувала інфразвукова хвиля, яка стала провісником цунамі. На станції раніше вже реєстрували подібні випадки, тож інфразвук системно бере на себе задачу раннього оповіщення про небезпеку.
Фото: Головний центр спеціального контролю
Читайте також:
Найбільш руйнівні землетруси останнього століття
Підземні острови і затонулі тектонічні плити
Антарктида сучасна та її минуле. Частина 3. Геологічна будова Льодового континенту
