Більше ніж двадцять років Микола Калініченко прослужив лікарем на китобійній флотилії – оперував навіть під час шторму, а одного разу змушений був робити операцію самому собі.
Під час служби на флоті він розробив і запатентував мазь, яка стала рятівною для китобоїв, а згодом і для тисяч людей у всьому світі.
Категорія: Статті
Історії палаців Волині, які не пережили Другої світової війни
Війни не тільки руйнують міста і долі, а й знищують архітектурні шедеври — носії історичної пам’яті, стилю, мистецтва. Історична Волинь була колись багатою на палаци, кожен із яких мав унікальну історію й справжні скарби.
Де знаходилися ці пам’ятки? Які події там відбувалися, що саме ми втратили назавжди?
Вестерплатте продовжує оборонятися!
Сім днів героїчної оборони польського військово-транзитного складу на Вестерплатте у Гданську проти переважаючих сил німецької піхоти авіації та флоту увійшли в історію.
В радянські роки Вестерплатте подавалося як зразок виняткової мужності простого польського солдата в умовах повної бездарності його верховного командування, яке платило життями простих оборонців за свої політичні прорахунки.
Про те, як насправді виглядала оборона Вестерплатте читайте у статті Івана Парнікози.
«Загублений світ» Каховського водосховища
Каски, бронежилети, супровід з рушницями для збивання дронів. Це — не військова операція, а наукова експедиція на дно Каховського водосховища, четверта після підриву Каховської ГЕС.
Експедиції стають усе екстремальнішими і потрапити на територію зруйнованого водосховища стає все складніше. І це — теж фронт, який тримають українські науковці.
Депортація кримськотатарського народу. Історія геноциду
Депортація кримських татар 18–20 травня 1944 року – один із найстрашніших злочинів радянської влади, вчинених нею під час Другої світової війни.
Тільки у 2015 році Верховна Рада України визнала депортацію кримськотатарського народу в 1944 році геноцидом. 18 травня встановлено як День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
Ноосфера Володимира Вернадського: ідеї, покладені в основу сучасних проєктів
Вчення Володимира Вернадського багато в чому передбачило майбутнє, запропонувавши новий погляд на роль людини в природі. Відлуння концепції ноосфери, яку Вернадський сформулював майже 100 років тому, сьогодні простежуються в науці про довкілля, розвитку штучного інтелекту і відображають прагнення людей жити в гармонії з природою.
Read MoreНоосфера Володимира Вернадського: концепція, яка змінила розуміння місця людини у Всесвіті
На початку XX століття, коли зароджувалася глобалістика, Вернадський передбачав, що людство зможе видозмінювати біосферу в планетарному масштабі, і що розум та наукове знання відіграють ключову роль у цьому процесі. Нині людство зіткнулося з глобальними екологічними проблемами, і запропонована Вернадським концепція ноосфери стала ще актуальнішою.
Read MoreЯк мікроорганізми запускають фотосинтез у полярній темряві
Що відбувається з клітинами в умовах слабкого освітлення — наприклад, під час полярної ночі? Чи впадають ці організми у своєрідну сплячку, чекаючи, поки Сонце знову з’явиться на горизонті? І скільки світла взагалі потрібно клітині, щоб фотосинтетичний апарат справно працював? Ці питання давно хвилювали біологів. Лише нещодавно команда дослідників в Арктиці змогла дати на них перші конкретні відповіді.
Read MoreПодорож до Арктики
Ідея туристичної подорожі до Арктики може виглядати для багатьох нездійсненною, зважаючи на далеку відстань, суворий клімат і вартість цього задоволення. Але побачене там – того варте. Побувати у шведській частині Лапландії вдалося мандрівниці із Буковини Любові Бойко, яка поділилася своїми враженнями від поїздки.
Read MoreЯк українські науковці допомагають досліджувати наслідки аварії на Фукушімі
Попри повномасштабне вторгнення, Японія й нині зацікавлена в співробітництві, готова надавати підтримку, приймає наших вчених та організовує конференції. Японія підтримує нас й у зв’язку з призупиненням американської програми USAID. Загалом за роки співпраці японці отримали від українців експертизу, полігон для досліджень і повний доступ до всіх наявних ресурсів під час поїздок у зону ЧАЕС. Українці ж отримали додаткове фінансування, нові технології, експертизу й міжнародну підтримку.
Read More