Українська делегація повернулася з міста Гобарт (Австралія), де з 21 жовтня по 1 листопада 2019 р. проходило засідання XXXVIII сесії Комісії зі збереження морських живих ресурсів Антарктики (Commission for the Conservation of Antarctic Marine Living Resources, CCAMLR). У роботі сесії взяли участь делегації всіх 25 країн-членів Комісії. Цього року сторони CCAMLR привітали нового члена Комісії – Королівство Нідерланди, яке отримало цей статус у 2019 році.
У складі української делегації працювали фахівці Інституту рибного господарства та екології моря (ІРЕМ) Держрибагентства України, Національного антарктичного наукового центру МОН України, а також представники українських рибальських компаній, – повідомляє сайт НАНЦ.
Під час робочої групи з оцінки рибних запасів науковці ІРЕМ представили підсумковий звіт про результати наукової зйомки іклачів у підрайоні 48.2 (цю роботу вони виконували із залученням українського судна “Сімеїз”), а також план зйомки іклачів у підрайоні 48.1 за участі іншого українського судна – “Каліпсо”. Також було ухвалено рішення про те, що українське судно “Маріголдс” буде залучене до виконання ще однієї антарктичної наукової програми у сезоні 2019/2020 рр. разом з суднами Нової Зеландії та Кореї.
У виконанні антарктичних досліджень ІРЕМ має багаторічну підтримку також інших українських рибальських компаній – ТОВ “Рибальська компанія “Нептуно”, ТОВ “Сузір’я Південна Корона” та ТОВ “ІКФ”. Отримані в унікальних антарктичних рейсах надцінні матеріали та зразки інститут обробляє спільно з інститутами-партнерами в Канаді, Німеччині, Китаї, Австралії.
Загалом Науковий комітет CCAMLR підтвердив оцінку запасу криля на рівні 62,6 млн. тонн. Оцінку було здійснено за результатами міжнародної акустичної зйомки антарктичного криля в межах району 48 у сезоні 2018/2019 рр. (у цій зйомці брало участь також українське судно “Море содружества” рибальської компанії ТОВ “ІКФ”, на борту якого працювали науковці ІРЕМ та НАНЦ).
Визначений розмір запасу антарктичного криля демонструє, що за майже 20 років відсутності подібних глобальних наукових оцінок запас криля у межах району 48 щонайменше не зменшується, і сировинна основа промислу цього об’єкту лишається доволі стабільною.
На засіданні Наукового комітету CCAMLR фахівці НАНЦ представили дві доповіді. Перша стосувалась результатів наукових спостережень за успішністю розмноження двох видів пінгвінів у районі української антарктичної станції “Академік Вернадський” із застосуванням з 2016 року мережі автоматичних камер спостереження в рамках програми CCAMLR з екосистемного моніторингу (СЕМР).
Друга доповідь містила попереднє обґрунтування стосовно створення Антарктичного району, що особливо охороняється (АРОО) довкола Аргентинських островів, суміжних островів архіпелагу Вільгельма та материкового узбережжя Берега Греяма (відповідно до вимог Протоколу про охорону навколишнього середовища до Договору про Антарктику).
Цей район на західному узбережжі Антарктичного півострова становить особливий інтерес для поточних та запланованих наукових досліджень і включає ділянки CEMP навколо станції “Академік Вернадський”, збір моніторингових даних з яких щорічно представляють у Секретаріат CCAMLR. Комісія високо оцінила діяльність України зі створення вказаного АРОО і підтримала продовження цієї роботи.
Пропозиції щодо створення нових морських охоронних районів – у східній Антарктиці, в морі Ведделла та на західному шельфі Антарктичного півострова, – а також плани досліджень та моніторингу для вже існуючих морських охоронних районів Комісія не схвалила через відсутність консенсусу. Основними сторонами-опонентами цих проектів морських охоронних районів є Росія та Китай.
Водночас Україна зберігає конструктивний діалог з країнами-ініціаторами нових морських охоронних районів, зокрема для врахування власне українських природоохоронних ініціатив та збереження умов раціонального використання водних біоресурсів у зоні Конвенції.
Ще однією важливою для CCAMLR та України подією стало рішення Комісії про створення Загального фонду нарощування потенціалу, доступного для всіх країн-членів CCAMLR відповідно до ролі, активності та потенціалу країн-претендентів. Цей фонд сприятиме продуктивнішій участі країн-членів у діяльності Комісії, зокрема шляхом підтримки цільових програм науково-дослідних робіт.
До складу Ради Загального фонду нарощування потенціалу увійшов український вчений Геннадій Міліневський – завідувач лабораторії фізики космосу фізичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка та старший науковий співробітник НАНЦ, доктор фізико-математичних наук.
У цілому, XXXVIII сесія CCAMLR відзначила суттєвий прогрес України стосовно участі нашої держави у процесах вивчення, охорони та управління раціональним використанням морських живих ресурсів Антарктики.