30 квітня чилійське судно “Betanzos” з українськими полярниками на борту подолало протоку Дрейка і, огинаючи мис Горн, підійшло до Вогняної Землі.
Про це розповідає учасник сезонної експедиції 2020 року, професор кафедри мінералогії, геохімії та петрографії Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка, доктор геологічних наук Олександр Митрохин. На своїй фб-сторінці він розмістив фотоальбом із краєвидами з краю землі.
Маршрут “Betanzos” протоками архіпелагу Вогняна Земля (Tierra del Fuego)
Уранці 1 травня “Betanzos” рухається на захід протокою Бігль. Ліворуч на фото – о.Вогняна Земля, праворуч – о.Наваріно.
Туман накриває льодовик з водоспадом – Вода співіснує в усіх своїх трьох фізичних станах!
Кордільєра Дарвін, десь тут знаходиться найвища точка Вогняної Землі – 2438 м.
Незважаючи на красномовну назву на Вогняній Землі немає діючих вулканів. Гора на задньому плані також НЕ ВУЛКАН…
По мірі нашого просування на захід у бік Тихого океану ландшафт змінюється. Гори стають нижчими, зникають льодовики.
В протоках з’являються чисельні мілини та дрібні кам’яні острівці.
На обрії за цими острівцями знаходиться Тихий океан.
Лише надвечір 1 травня “Betanzos” проходить Canal Brecknock і повертає на північний схід у бік Магелланової протоки.
Після вечері нас чекає Alejo Contreras з розповідями про його участь у Трансантарктичній експедиції та сходженнях на найвищу вершину Антарктиди – масив Вінсон.
Фото і підписи – Олександр Митрохин